ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ – АРБІТР МІЖ СУСПІЛЬСТВОМ ТА СУДДЯМИ

 Судова реформа в Україні знаходиться в активній фазі і черговий її етап пов’язаний з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про вищу раду правосуддя».

Новостворюваний орган – Вища рада правосуддя наділена значно ширшим колом повноважень, ніж її попередник – Вища рада юстиції.

Разом з тим, одним із побічних наслідків реформування існуючої системи судоустрою став різкий відтік суддів в результаті їх масової відставки, що призвело до істотного, а в непоодиноких випадках – критичного, збільшення навантаження на решту суддів, що, в свою чергу, не могло не позначитись на якості та оперативності розгляду справ.

Розширення кола підстав дисциплінарної відповідальності суддів на фоні існуючого гострого суспільного запиту на оновлення судової гілки влади пов’язане з серйозним ризиком перетворення Вищої ради правосуддя в «суд над суддями».

Разом з тим, чинний Закон України «Про Вищу раду правосуддя» містить важливий елемент основи механізму саморегуляції системи правосуддя, -  вперше 11 із 21 членів даного органу є суддями.

Дана гарантія якраз і покликана забезпечити дотримання головного конституційного принципу – незалежності судової влади шляхом утвердження статусу Вищої ради правосуддя як об’єктивного та неупередженого арбітра між суспільством та суддями.

Овсієнко А.А., суддя Апеляцйного суду Волинської області, делегат XIV позачергового з'їзду суддів України