Апеляційний суд Луганської області

У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я

про стан організації діяльності міських та районних судів Луганської області щодо кримінальних проваджень( справах за КПК 1960), які знаходяться на розгляді понад шість місяців та рік станом на 01 березня 2016 рік

(ВИТЯГ)

П Л А Н

Вступ

1.Аналіз причин недотримання судами розумних строків у кримінальних проваджень( справах за КПК 1960) стосовно осіб, які тримаються під вартою понад 6 місяців та понад рік:

1.1. Неналежна організація роботи суду ( суддів);

1.2.Неявка учасників провадження ( свідків, потерпілих) та невиконання ухвал про їх примусовий привід;

1.3.Неналежна організація роботи військових частин, підрозділів Національної гвардії України, та органів внутрішніх справ МВС України за місцем їх дислокації по конвоюванню обвинувачених із установ попереднього ув’язнення до населених пунктів, де розміщуються суди;

1.4.Неявка прокурора, захисника, перекладача;

1.5.Наявність багатоепізодних справ та велика кількість учасників розгляду;

Висновки

ВСТУП

На виконання плану роботи судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області за 1 півріччя 2016 року з питань дотримання судами розумних строків, апеляційним судом Луганської області узагальнено стан кримінальних справ, які перебувають в провадженні місцевих судів, понад шість місяців та понад рік, у тому числі стосовно осіб у цих справах, які утримуються під вартою в СІ і рахуються за судом станом на 01 березня 2016 року.

Слід зазначити, що апеляційним судом Луганської області постійно приділяється увага стану дотримання місцевими судами Луганської області процесуальних строків при розгляді кримінальних справ (проваджень), особливо щодо осіб, які утримуються під вартою, у зв'язку із чим постійно надається методична допомога із зазначених питань.

Узагальнення зроблено на підставі аналізу даних судів першої інстанції станом на 01.03.2016 рік, які були отримані електронною поштою .

У результаті проведення аналізу слід зазначити, що узагальнення нажаль є неповним, оскільки проведення антитерористичної операції на території окремих районів Луганської області триває. Всього була проаналізована робота 13 місцевих судів.

Враховувалося також те, що Орієнтовним планом роботи Ради суддів України на 1 півріччя 2016 року передбачено вжиття заходів щодо зростання рівня довіри громадян до правосуддя, підвищення якості судочинства.

Узагальнення проводилося з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правових позицій Верховного Суду України, рекомендацій Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Правосуддя має бути швидкім. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові у правосудді. Звід принципів захисту всіх осіб, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН 09.12.1988 року, вимагає проведення судового розгляду стосовно затриманої особи у розумні строки після її затримання або звільнення цієї особи до розгляду справи ( провадження) в суді.

Відповідно до п.1ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ВР, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Також згідно з вимогами ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Із моменту ратифікації Конвенції Україна взяла на себе низку зобов’язань у сфері захисту прав людини. Серед них відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України. Із метою врегулювання відносин, що виникають у зв’язку з обов’язком держави виконувати рішення ЄСПЛ проти України, усунення причин порушення Україною норм Конвенції, впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини та створення передумов для зменшення кількості заяв до ЄСПЛ Верховною Радою України прийнято Закон України від 23.02.2006 № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у ст. 17 якого наголошується, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Оскільки за змістом ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а юрисдикція їх поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, основну роль у забезпеченні ефективного захисту прав і свобод громадян на національному рівні відведено саме судам. Пленум Верховного Суду України у п. 1 постанови від 01.04.1994 № 3 «Про строки розгляду судами України кримінальних і цивільних справ» звернув увагу на необхідність підвищення особистої відповідальності суддів за своєчасний та якісний розгляд судових справ, оскільки дотримання суддями встановлених законом строків розгляду є їх обов’язком. При цьому навмисне порушення процесуального закону чи несумлінність, які спричинили несвоєчасний розгляд та тяганину при розгляді кримінальних або цивільних справ та істотно обмежили права і законні інтереси громадян, слід розглядати, з урахуванням конкретних обставин, як неналежне виконання професійних обов’язків судді.

У сфері захисту прав людини у кримінальному судочинстві серед найбільш поширених проблем, що призводять до порушення конвенційних зобов’язань держави, продовжують залишатися тривалий судовий розгляд кримінальних справ (проваджень) судами через порушення однієї із основоположних загальних засад кримінального судочинства – дотримання розумного строку розгляду; прояви несумлінності у здійсненні правосуддя без затримок; недоліки судової практики, що спричиняють порушення права особи на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до практики ЄСПЛ обчислення строку провадження у кримінальній справі розпочинається з моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого, затримання особи за підозрою у вчиненні злочину чи допиту її як підозрюваного (навіть допиту особи як свідка, якщо з протоколу допиту вбачається, що на момент допиту слідчий вже підозрював допитуваного у причетності до конкретного злочину) залежно від того, яка із зазначених подій сталася раніше, і закінчується винесенням остаточного рішення у кримінальній справі. У п. 253 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «момент, з якого ст. 6 Конвенції починає застосовуватись до «кримінальних» питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу «сутнісній», а не «формальній» концепції «обвинувачення», про яке йдеться у п. 1 ст. 6 (п. 62 рішення ЄСПЛ від 18.01.2007 у справі «Шубінський проти Словенії» (Šubinski v. Slovenia))».

Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п. 97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010 у справі «Вітрук проти України» зазначено, що «в кримінальних справах «розумний строк», передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було «пред’явлено обвинувачення», тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочину. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце «суттєве погіршення становища [підозрюваного]», чи ні. Щодо закінчення «відповідного строку», то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п. 70 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine))».

Критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов’язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених, підсудних та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об’єднання матеріалів справи тощо.

У п. 116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення права особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13.07.1983 у справі «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»). Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов’язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення від 06.09.2005 у справі «Павлюлінець проти України»).

Вимоги оперативності розгляду кримінальних проваджень у справах, по яких обвинувачений тримається під вартою, ґрунтуються на підвищених вимогах до розумного строку розгляду (з урахуванням виключного ступеня обмеження права особи на свободу). Усталена правова позиція ЄСПЛ із зазначеного питання наведена у п. 90 рішення у справі «Тодоров проти України»: «Суд також зазначає, що протягом усього кримінального провадження заявник у цій справі тримався під вартою, що вимагало від державних органів, які розглядали справу, особливу сумлінність у здійсненні правосуддя без затримок (див., наприклад, п. 83 рішення у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia) та п. 31 рішення від 31.01.2006 у справі «Юртаєв проти України» (Yurtayev v. Ukraine))».

Вимоги про дотримання розумних строків провадження законодавчо закріплені у ст. 28 КПК України та відповідають існуючій практиці ЄСПЛ та нормам Конвенції стосовно дотримання прав людини у цій сфері. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 28 КПК України кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово. Підвищені вимоги до судового розгляду кримінальних справ у порядку КПК 1960 р. ґрунтуються на існуючій практиці ЄСПЛ та мають враховуватися судами з огляду на положення ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до ч.3 ст.28 КПК України критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:

1)складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;

2)поведінка учасників кримінального провадження;

3)спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

На підставі ч.5 ст.28 КПК України кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрито.

Також на підставі ч.6 ст.28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження ( або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

У зв’язку з чим є необхідність періодично проводити узагальнення судової практики з питань дотримання суддями першої інстанції вищевказаних вимог закону, а також з питань надання ним методичної допомоги про застосування норм КПК України, які поки що залишаються поза уваги суддів, що перешкоджає суддям оперативно розглянути кримінальні провадження, особливо щодо осіб, які тримаються під вартою, або неповнолітніх осіб.

При цьому враховується, що кожний суд здійснює свої повноваження за допомогою автоматизованої системи документообігу суду, яка згідно ст.35 КПК України повинна у тому числі забезпечувати :

1)об’єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді;

3)надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом.

При цьому згідно з даними судової статистики , наданими Державною судовою адміністрацією України протягом 2015 рр. слідчими суддями місцевих судів Луганської області було розглянуто 1425 клопотань під час судового розслідування про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по нормам КПК 2012 – із 1501 клопотань, які надійшли , з них було задоволено – 605 .

Іншими словами така приблизно кількість обвинувачених знаходиться під вартою протягом року.

Також згідно даних судової статистики в місцевих судах Луганської області зросло середньомісячне надходження справ і матеріалів на одного суддю протягом 2015 року приблизно на 20 одиниць. ( 2014 – 33,0/ 2015 – 52,7).

Докладні дані про кількість справ, що перебувають в провадженні нижче вказаних судів понад рік, та по яким особи тримаються під вартою станом на 01.03.2016 р.:

НАЗВА СУДУ відповідної адміністративно-територіальної одиниці	Кількість справ, які перебувають в провадженні судів понад рік, та кількість обвинувачених осіб у цих справах, які утримуються під вартою в СІЗО
	усього справ в порядку КПК України 1960 року, з них:			усього справ в порядку КПК України 2012 року, з них:
	усього справ	Кількість справ, по яким особи тримаються під вартою	Кількість осіб по справам, які утримуються під вартою	усього справ	Кількість справ, по яким особи тримаються під вартою	Кількість осіб по справам, які утримуються під вартою
Біловодський районний суд	-	-	-	-	-	-
Білокуракінськийрайонний суд				-	-	-
Кремінський районний суд	-	-	-	-	-	-
Лисичанський міський суд	-	-	-	19	12	13
Марківський районний суд	-	-	-	1	1	2
Міловський районний суд	-	-	-	1	1	1
Новопсковський районний суд	-	-	-	1	1	1
Новоайдарський районний суд	-	-	-	-	-	-
Рубіжанський міський суд	-	-	-	-	-	-
Сватівський районний суд	-	-	-	5	5	5
Сєвєродонецький міський суд	-	-	-	1	1	1
Станично-Луганський районний суд	-	-	-	-	-	-
Старобільський районний суд	-	-	-	-	-	-
Троїцький районний суд	-	-	-	-	-	-
Попаснянський районний суд ________________ УСЬОГО	- ___ -	- _______ -	- ________ -	- ____ 28	- _______ 21	- ________ 23

Аналізуючи причини недотримання розумних строків, передбачених ст.28 КПК України, по розгляду кримінальних проваджень( справ ) було встановлено, що тривалий розгляд справ в більшості випадків зумовлений об’єктивними причинами, а саме:

1. Неналежна якість досудового розслідування , що змушує суддів за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого призначати та проводити експертизи в суді, сприяння у наданні учасникам судового процесу можливості подати нові та додаткові докази, у тому числі викликати для допиту свідків, не зазначених у Реєстрі матеріалів досудового розслідування, доданому до обвинувального акту.

2.Недобросовісне ставлення учасників судового процесу(свідків потерпілих,експертів, перекладачів,захисників, прокурорів, інших обвинувачених) до необхідності явки в судове засідання за викликом суду.

3. Неодноразова не доставка обвинувачених конвоєм у судові засідання, у тому числі у зв’язку з проведенням антитерористичної операції.

4.Неналежне виконання органами внутрішніх справ заходів процесуального примусу приводу в судове засідання свідків, а також ухвал суду про розшук обвинувачених.

5. Об’єднання кількох кримінальних справ у суді відносно однієї особи.

6.Надмірна завантаженість суддів,заміна суддів у зв’язку із закінченням у них повноважень, перебування суддів у відпустці,на лікарняних, у відрядженнях, неможливість брати участь у провадженні згідно ст.ст.75-76 КПК України;

7.Зняття справ зі складу (хвороба судді перебування судді у відпустці, у відрядженні).

8.Складність кримінальних проваджень, зумовлена значною кількістю учасників процесу, великим об’ємом пред’явленого обвинувачення та доказів, які належить дослідити;

9.Тривалий час проведення експертиз(інколи понад рік);

10.Неналежна організація роботи військових частин, підрозділів Національної гвардії України, та органів внутрішніх справ МВС України за місцем їх дислокації по конвоюванню обвинувачених із установ попереднього ув’язнення до населених пунктів, де розміщуються суди.

1.1. Неналежна організація роботи суду ( суддів).

Відповідно до ч.1 ст.321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання,забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов’язків , спрямовує судовий розгляд на забезпечення з’ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст.318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов’язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Незважаючи на кількість обвинувачених по кримінальним провадженням, наявність об’єктивних причин відкладення їх розгляду( неявка обвинувачених, потерпілих, свідків, невиконання ухвал про примусовий виклик до суду та привід свідків органами досудового розслідування, необхідність витребування додаткових доказів за клопотанням сторін, призначення повторних чи додаткових експертиз,неявка захисників, перекладачів, експертів тощо), основною причиною тривалого розгляду проваджень суддями є неналежна організація ними процесу судового розгляду.

Характерним недоліком у діяльності більшості судів є оголошення необґрунтовано тривалих перерв між судовими засіданнями ( від одного до кількох місяців), багаторазові відкладення слухання справи більше чи на місяць.

До прикладу, у провадженні Лисичанського міського суду Луганської області знаходиться справа №1-кп/415/13/16 за обвинуваченням П. Є.Ю. за ч.4 ст.187 КК України, який тримається під вартою та провадження у відношенні якого надійшло до суду 27.02.2014 року . Причинами тривалого розгляду справи є:

- у період з 19.03.2014 року по 16.04.2014 року – надання стороні захисту часу для ознайомлення з документами;

- у період з 16.04.2014 року по 23.01.2015 року, з 18.05.2015 року по 20.05.2015 року, 26.02.2016 року – виклик та неявка свідків за клопотанням сторін;

- у період з 13.05.2014 року по 26.02.2016 року ( 17 разів) – неприбуття обвинуваченого ( не доставка його конвоєм);

- 11.09.2014 р.- відпустка судді.

-12.03.2015,13.03.2015,01.04.2015, 24.06.2015 – за клопотанням прокурора.

Враховуючи наведене, для зниження тривалості кримінальних проваджень, а особливо тих, у яких до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, судді зобов’язані належним чином реагувати на невиконання процесуальних обов’язків учасниками кримінального провадження та реалізувати повноваження, передбачені кримінально-процесуальним законодавством, зокрема положень ст.139 КПК України.

Також, у цьому суді у провадженні знаходиться справа № 1-кп/415/42/16 за обвинуваченням Ж. Л.В. за ст.348 КК України, який тримається під вартою по кримінальному провадженню, яке надійшло до суду 22.10.2014 р.

Причинами тривалого розгляду справи є :

-у період з 31.10.2014 року по 18.02.2016 року – неявка обвинуваченого (не доставка 19 разів);

-у період з 19.11.2015 року – виклик свідка та його неявка.

Вбачається, що перше судове засідання було призначено на 31.10.2014 року, наступне – 03.12.2014 року, після чого кожний місяць призначався розгляд справи і кожній раз відкладався у зв’язку з не доставкою обвинуваченого у судове засідання.

Аналогічним образом відбувається тривале слухання інших кримінальних проваджень у цьому суді . А саме: за обвинуваченням М. А.В. за ст.186 ч.2 КК України, В. В.І. за ст.187 ч.4 КК України, П. М.О. за ст..258-3 ч.1 КК України, А. І.А. за ст.115 ч.2 пп.6, 187 ч.4 КК України , Х. А.О. та інших за ст.ст.289 ч.2,185 ч.3 КК України, В. К.А., Б. Г.Г. та інших за ст.121 ч.2,185 ч.3 КК України, Н. В.М. за ст.115 ч.1 КК України, К. Є.К. за ст.258-3 ч.1 КК України, Т. А.Б. за ст..121 ч.2 КК України.

Частими є випадки , коли судді не дотримуються процесуальних строків провадження, та відкладають розгляд на два і більше місяці, що в умовах тримання під вартою є неприпустимим з огляду на вимоги оперативності розгляду, та постійного перегляду клопотань сторони обвинувачення або захисту та самих обвинувачених про доцільність тримання обвинувачених під вартою у відповідності зі ст.331 КПК України.

Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Більш того відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При цьому , суд першої інстанції зобов’язаний постійно дотримуватися вимог ст.177 КПК України при винесенні ухвали про продовження строку тримання під вартою.

Очевидно, що під час судового розгляду справи судом не завжди враховуються підвищені вимоги до оперативності розгляду справ, по яких обвинувачені тримаються під вартою.

Поширеною є практика відкладення судових засідань через зайнятість судді в іншої справі або перебування судді в нарядчої кімнаті.

Наприклад, у провадженні Лисичанського міського суду Луганської області знаходиться (справа №1 –кп//415/14/16 )за обвинуваченням Т. В.Ю. за ст.115 ч.1 КК України, яка знаходиться під вартою. Справа надійшла до суду 21.03.2014 року. Причинами тривалого розгляду справи, є:

- у період з 17.04.2014 року - виклик свідків;

-у період з 03.06.2014 року – хвороба судді,

-19.02.2016 року – не доставка обвинуваченої;

-07.04.214 р.- зайнятість судді в іншому процесі;

- 03.06.2014 р. – хвороба судді.

У цьому ж суді у провадженні знаходиться справа № 1-кп/ 415/21/16 за обвинуваченням В. В.І. за ст.187 ч.4 КК України, який знаходиться під вартою по кримінальному провадженню, яке надійшло до Лисичанського міського суду Луганської області 25.04.2014 року.

Причинами тривалого розгляду справи є:

-у період з 14.05.2014 року по 04.02.2016 року – не доставка обвинуваченого з різних причин;

-у період з 21.05.2015 р. по 15.06.2015 р. – неявка свідків;

-22.07.2014 р, 11.09.2014 р.,14.11.2014 р.,23.04.2015 р,29.07.2015 р.,09.12.2015 р.- відпустка судді, хвороба судді, відрядження судді;

-05.02.2016 року – зайнятість судді у іншому процесі;

-20.11.2015 – за клопотанням прокурора.

По аналогічним причинам у даному суді неодноразово відкладався розгляд провадження у справі за обвинуваченням М.А.В. за ст.186 ч.2 КК України ( справа № 1-кп/415/7/16), яке надійшло до суду 16.01.2014 року ,та розгляду якого іще не був завершений на початку 2016 року. Також з таких причин відкладався розгляд проваджень у справах за обвинуваченням Б. С.А. за ст.260 ч.2 КК України, К. І.П. за ст.258-3 ч.1,110 ч.1 КК України ,І. О.О. за ст..121 ч.2 КК України ,Г. В.М. за ст..260 ч.2 КК України, З. Д.О. за ст..307 ч.2 КК України ,Х. С.В. за ст.307 ч.2 КК України , Н. Ю.Г. за ст. 186 ч.3 КК України, Д. А.В. за ст.260 ч.2 КК України, Д. О.С. за ст.260 ч.2 КК України ,Р. В.Р.за ст..115 ч.1 КК України, С. П.О. за ст..187 ч.3 КК України ,Д. О.М. за ст..260 ч.2 КК України ,Ц. В.Л. за ст.258-3 ч.1 КК України.

Зайнятість судді в іншому процесі явилася причиною відкладення судового розгляду також у цьому суді по справі № 1-кп/415/47/16 за обвинуваченням В. К.А. , Б. Г.Г. та інших за ст.121 ч.2, 185 ч.3 КК України, які тримаються під вартою по кримінальному провадженню та яке надійшло до суду 01.12.2014 р.

Причинами тривалого розгляду справи є :

-у період з 05.01..2015 року по 20.01.2016 року – неявка обвинуваченого (не доставка 9 разів);

-у період з 29.05.2015 року по 17.12.2015 року – виклик свідків та їх неявка;

- 06.04.2016 р. – зайнятість судді в іншому процес;

-26.08.2015 р. - за клопотанням прокурора.

Причиною відкладення судового засідання 15.09.2015 року було зайнятість судді в іншому процесі при колегіальному розгляді у Сватівському районному суді Луганської області по кримінальному провадженню № 426/4374/15-к за обвинуваченням П. О.В. за ст.263 ч.1 КК України, яке надійшло до суду 27.07.2015 року.

Крім цього основними причинами тривалого розгляду провадження стало те, що захисником Заїкою В.К. та його підзахисним у кожному судовому засіданні заявляються клопотання по декілька питань, на вирішення яких суду потрібен певний час.

Так, захисник заявляв клопотання про допит трьох свідків у режимі відео конференції з Днепровським районним судом м. Днепродзержинськ Днепропетровської області. Проведення судового засідання у даному режимі не відбулося у зв’язку з пошкодженням лінії зв’язку мережі Інтернет, про що був складений відповідний акт.

У зв’язку з чим, захисник та його підзахисний заявили клопотання про допит свідків безпосередньо у судовому засіданні у Сватівському районному суді Луганської області та розгляд даного кримінального провадження був відкладений на іншу дату.

Після чого головуючий суддя з 01.10.2015 року по 27.11.2015 року знаходився у додатковому відпустку, з 16.11.2015 року по 27.11.2015 року – на лікарняному, з 02.03.2016 року суддя також знаходився на лікарняному.

З причин зайнятості судді у іншому процесі у даному суді відкладалися судові засідання по кримінальним провадженням № 426/1141/15-к за обвинуваченням Н. О.Д. за ст.ст.307 ч.1,185 ч.1 КК України, яке надійшло до суду 11.03.2015 року . Також основними причинами тривалого розгляду даного провадження стала неявка свідків до суду і не тільки:

Так, 08.04.2015 року свідки, зазначені у Реєстрі досудового розслідування, за клопотанням сторони обвинувачення та за викликом суду, у судове зсідання не з’явилися.

Судом неодноразово приймалися заходи про примусовий привід свідків, але ухвали суду не виконувалися, про що суд звертав увагу прокурора.

Після цього суддя знаходився у додатковому відпустку з 18.05.2015 року по 02.06.2015 року. 18.06.2015 року суддя був зайнятий у іншому процесі в складі колегії суддів.

З 03.08.2015 року по 14.09.2015 року суддя знаходився у основному відпустці.

З 18.10.2015 року по 23.10.2015 року суддя знаходився у відрядженні у Харьківському регіональному відділені Національної школи суддів України на підготовки.

03.11.2015 року обвинуваченого не доставив конвой.

17.12.2015 року у судове засіданні не з’явилися сторони , внаслідок чого судове засідання було відкладено на іншу дату.

22.01.2016 року не з’явився у судове засідання захисник обвинуваченого , адвокат Озеров В.С., не повідомивши про причини своєї неявки, внаслідок чого судове засідання було відкладено на іншу дату.

03.02.2016 року знову не з’явився у судове засідання захисник обвинуваченого, адвокат Озеров В.С., не повідомивши про причини своєї неявки,а також не був доставлений у судове зсідання обвинувачений , внаслідок чого судове засідання було відкладено на іншу дату.

Згідно ст.322 КПК України судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного на відпочинок.

Не вважаються порушеннями безперервності судового розгляду випадки відкладення судового засідання внаслідок:

1) неприбуття сторони або інших учасників кримінального провадження;

2) складення та погодження прокурором процесуальних документів щодо відмови від підтримання державного обвинувачення, зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення;

3) підготовка захисту обвинуваченого від зміненого чи додаткового обвинувачення;

4) підготовка потерпілого для підтримання обвинувачення в суді, якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення;

5) проведення дослідження речових доказів за місцем їх знаходження, огляду на місці;

6) проведення експертизи у випадках та в порядку, передбачених статтею 332 цього Кодексу;

7) надання доступу до речей чи документів або доручення проведення слідчих( розшукових) дій у випадках та в порядку, передбачених статтею 333 цього Кодексу.

У зв’язку з чим, слідує зазначити, що у випадках, коли розгляд справи відкладається з причин зайнятості судді в іншому процесі, перебування його у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, у зв’язку з перебуванням судді в нарядчої кімнаті – це свідчить про неналежну організацію судового розгляду, оскільки порушується безперервність судового розгляду.

Інколи судді призначають судові засідання двічі - тричі на місяць, що безумовно, має сприяти оперативному розгляду кримінальних проваджень, по яких обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Проте у зв’язку із відсутністю належного планування у більшості випадків розгляд не відбувається.

Зокрема, у провадженні Новопсковського районного суду Луганської області знаходиться справа № 420/1717/15-к відносно Ш. А.І. за обвинуваченням за статтями 115 ч.2 пп.1,2, 115 ч.2 пп.1,2, ч.2 ст.15 КК України ( колегія суддів С. О.С.,Б.Ю.О., П. Р.Р.), яке надійшло до суду 01.07.2015 року. У встановлений законом строк воно було призначено до підготовчого судового засідання та призначено до судового розгляду на 08.07.2015 року.

В цей же день була винесена ухвала про продовження дії запобіжного заходу про тримання під вартою та призначено до розгляду на 17.07.2015 року.

У цей день розгляду справи не відбувся у зв’язку з перебуванням судді у відпустці.

23.07.2015 року розгляд справи не відбувся у зв’язку з заміною захисника. 24.07.2015 року розгляд справи також не відбувся за клопотанням захисника відкласти судове засідання до 03.08.2015 року.

У цей день розгляд справи не відбувся у зв’язку з викликом свідків до 19.08.2015 року.

У цей день суд ухвалив ухвалу про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою та відклав розгляд справи до 15.10.2015 року.

У цей день знову розгляд справи не відбувся у зв’язку з неявкою свідків та було відкладено судове засідання на 20.11.2015 року, яке також не відбулося у зв’язку з перебуванням судді Б.Ю.О. на лікарняному.

Призначене на 10.12.2015 року судове засідання не відбулося у зв’язку з неявкою свідків, було відкладено на 20.01.2016 року, після чого було відкладено на 11.02.2016 року у зв’язку з необхідністю допитати нез’явившихся свідків.

У цей день за клопотанням обвинуваченого розгляду справи був відкладений на 03.03.2016 року.

По аналогічним причинам у цьому суді відкладався розгляд кримінальних проваджень № 420/2048/15-к відносно Л. Ю.І. за обвинуваченням за ст.258-3 ч.1,263 ч.1 КК України ( судді С. О.С.,Б. Ю.О.,П. Р.Р.), № 420/1952/15к відносно П. В.С. за обвинуваченням за ч.1 ст.258-3 КК України( суддя П. Р.Р.,Б. Ю.О.,С. О.С.), № 420/2369/15-к відносно Г. В.М. за статтями 127 ч.1,153 ч.1,152 ч.1,263 ч.1 КК України ( суддя Т. Д.С., після задоволення відводу – З. В.В., після задоволення відводу – Б. Ю.О., після довготривалого лікування суддя С. О.С.).

Є випадки відкладення розгляду через відсутність підтвердження того, що учасникам вручено повідомлення у кримінальному провадженні - судовий виклик.

Згідно зі ст.134 КПК України … суд під час судового провадження має право за власною ініціативою або за клопотанням прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи, якщо суд встановить наявність достатніх підстав вважати, що така особа може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов’язковою.

Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов’язковою.

Відповідно до вимог ст.135 КПК України особа викликається до суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім’ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем роботи.

Особа, що перебуває під вартою, викликається через адміністрацію місця ув’язнення.

Згідно ч.8 ст.135 КПК України особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має право отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом як найшвидше, але в будь-якому разі з наданням її необхідного часу для підготовки та прибути за викликом.

Також встановлені випадки, коли причинами тривалого розгляду справи стали відпустки членів колегії суддів та їх відрядження, знаходження на лікарняному.

Так, наприклад, до Сватівського районного суду Луганської області надійшло 30.06.2015 року кримінальне провадження №426/4001/15-к за обвинуваченням А. Я.В. за ст.115 ч.1 КК України та було розподілено автоматизованою системою документообігу суду між суддями Г. О.А., Г. М.А., П. С.А. Обвинувачений знаходився під вартою. Цього ж дня 30.06.2015 року справу було призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 03.07.2015 року. У підготовчому судовому засіданні було задоволено самовідвід судді Г. М.А., визначений інший член колегії суддів – суддя Р. А.С.

У зв’язку з відрядженням захисника підготовче судове засідання було відкладене на 14.07.2015 року. За результатами підготовчого судового засідання справу призначили до розгляду на 23.07.2015 року. Однак, у зв’язку з відпусткою судді Р. А.С., розгляд справи був відкладений на 11.08.2015 року.

Згідно наказу голови Сватівського районного суду Луганської області від 10.06.2015 року судді Р. А.С. було надано частину щорічної основної відпустки з 20.07.2015 року по 07.08.2015 року.

Починаючи з 11.08.2015 року обвинувачений А. Я.В. почав надавати клопотання: про необхідність медичного обстеження його стана здоров’я, про необхідність ознайомлення з матеріалами справи. У зв’язку з чим розгляд справи відкладався двічі на 27.08.2015 року, на 18.09.2015 року.

Згідно наказу голови Сватівського районного суду Луганської області від 07.08.2015 року судді Г.О.А. було надано додаткова відпустка з 31.08.2015 року по 14.09.2015 року.

Тільки 18.09.2015 року розгляд справи був розпочатий по суті, та оголошувалися перерви у зв’язку з клопотаннями учасників судового провадження про виклик свідків, судово-медичного експерта, витребування письмових доказів.

Крім того, оголошувалися перерви у зв’язку з недоставкою обвинуваченого у судове засідання під час проведення виборів протягом з 20.10.2015 року по 27.10.2015 року.(Особовий склад Сватівського РВ ГУМВС був задіяний на охорону громадського порядку).

Наказом голови Сватівського районного суду Луганської області від 26.10.2015 року судді Р. А.С. було відряджена до Харківського регіонального відділення Національної школи суддів з 01.по 07.11.2015 року.

Крім того, по цьому провадженні було задоволено заяву про відвід прокурору , у зв’язку з чим також оголошувалася перерва для вступу в справу іншого прокурора, та відкладався судовий розгляд для проведення перевірки до 21.01.2016 року за судовим дорученням згідно ухвали суду від 24.12.2015 року в порядку ч.3 ст.333 КПК України за клопотанням прокурора. Цією же ухвалою суд доручив Сватівському ГУНПУ в Луганської області провести перевірку викладених у судовому засіданні свідком Джафаровим Р.І. свідчень щодо встановлення особи, який викликав працівників міліції на його прохання в день вбивства Ардатьевої О.Я.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з повторним допитом судово-медичного експерта , а також перебування судді П. С.А. на лікарняному з 22.02.2016 року по 30.03.2016 року.

Також як приклад неналежної організації судового розгляду слід навести кримінальне провадження № 426/2274/15-к , яке перебуває на розгляді у колегії суддів Сватівського районного суду Луганської області щодо обвинуваченого Б. Р.В. за ч.3 ст.187 КК України, починаючи з 23.04.2015 року ( судді Ц. С.І., П.О.М., Р. А.С.).

Обвинуваченому Б. Р.В. обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно наказу голови Сватівського районного суду Луганської області від 28.04.2015 року члену колегії суддів П. О.М. було надано додаткова відпустка з 18.05.2015 року по 02.06.2015 року.

Згідно наказу голови Сватівського районного суду Луганської області від 13.05.2015 року головуючому по справі члену колегії судді Ц. С.І. було надано додаткова відпустка з 27.05.2015 року по 11.06.2015 року.

Згідно довідки секретаря судового засідання 19.06.2015 року слухання справи не відбулося у зв’язку з відсутністю електроенергії у Сватівському районному суді Луганської області, про є відповідна телефонограма зі Сватівського ТОВ ЛЄО.

10.07.2015 року слухання справи не відбулося у зв’язку з недоставкою обвинуваченого, а також неявкою прокурора та захисника, які не повідомили суд про причини своєї неявки.

Згідно наказу голови Сватівського районного суду Луганської області від 10.06.2015 року члену колегії суддів Р. А.С. було надано щорічна основна відпустка з 20.07.2015 року по 07.08.2015 року.

Згідно наказу голови Сватівського районного суду Луганської області від 08.06.2015 року члену колегії суддів П.О.М. було надано щорічна основна відпустка з 03.08.2015 року по 14.09.2015 року.

Згідно наказу голови Сватівського районного суду Луганської області від 07.05.2015 року головуючому по справі члену колегії судді Ц.С.І. було надано щорічна основна відпустка з 03.08.2015 року по 14.09.2015 року.

25.09.2015 року слухання справи не відбулося у зв’язку з недоставкою конвоєм обвинуваченого у судове засідання та відсутністю його в ізоляторі тимчасового тримання Сватівського РВ ГУМВС.

Крім того, постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 року суддя Ц. С.І. був звільнений з посади судді за його заявою у відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями замість судді Ц. С.І. визначена суддя Г. О.А.30.11.2015 року.

Судовий розгляд даного кримінального провадження розпочатий спочатку відповідно до вимог ч.1 ст.319 КПК України.

Таким чином, розгляд даної справи не відбувся тривалий час з причин знаходження суддів у відпустках ( 137 календарних днів), та знаходився фактично без жодного дня розгляду по суті з 23.04.2015 року по 30.11.2015 року – більш 7 місяців.

Також встановлені випадки, коли судді під час розгляду кримінального провадження заявляють самовідвід з підстав, які існували на момент проведення автоматизованого розподілу справ між суддями.

Так, наприклад, у провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області знаходиться кримінальне провадження № 2-кп/428/360/2015 з 17.04.2015 року за обвинуваченням З. О.В., М. І.В. за ч.1 ст.263, ч.1 ст.258-3 КК України ( суддя М. І.Г.).До цього кримінальна справа перебувала у провадженні судді А. Н.В. , яка була звільнена з посади судді за її власним бажанням. Повторним автоматизованим розподілом судової справи від 21.07.2015 року провадження надійшло до судді Г. О.М., якою 22.07.2015 року було заявлено про самовідвід. Обвинуваченні знаходяться під вартою.

Аналогічним образом було розподілено кримінальне провадження № 1-кп/428/405/2015 за обвинуваченням Б. В.В. за ч.1 ст.258-3 КК України, яке знаходиться на розгляді у Сєвєродонецькому міському суді Луганської області у судді М. І.Г. з 08.05.2015 року . До цього кримінальна справа перебувала у провадженні у судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області Г. О.М., якою був заявлений самовідвід. Крім іншого причиною тривалого розгляду провадження є заміна адвоката. Обвинувачений знаходиться під вартою.

Непоодинокими є випадки відкладення судового розгляду з об’єктивних причин, зокрема, внаслідок технічних неполадок у суді.

Так, наприклад, у провадженні Рубіжанського міського суду Луганської областізнаходиться кримінальне провадження № 1-кп/425/31/16 за обвинуваченням Б. А.С. за ст.258-3 ч.1 КК України з 15.09.2015 року у колегії суддів М. Н.В., К. В.В., Т. Ю.А.. По кримінальному провадженню проведено 11 судових засідань , з яких на 2 судових засідання не була доставлена конвоєм обвинувачена, на 1- з’явився прокурор без повноважень, двічі не з’являвся захисник, двічі не з’являлися свідки та одне судове засідання було відкладено у зв’язку з технічними неполадками з аудіозаписуючим пристроєм.

1.2. Неявка учасників провадження ( свідків, потерпілих) та невиконання ухвал про їх примусовий привід.

Крім того, аналізуючи станом на 01.03.2016 року причини, що впливають на довготривалість розгляду понад рік кримінальних справ, по яких обвинувачені тримаються під вартою, у районних та міських судах Луганської області, апеляційним судом також відмічались факти невиконання процесуальних обов’язків учасниками процесу та неявки свідків, потерпілих до судового засідання.

При цьому слід зазначити , що одним із головних причин, який призводив до порушення розумних строків розгляду кримінальних проваджень у зазначеному періоді є загострення суспільно-політичної ситуації на сході України, а також проведення антитерористичної операції, що в свою чергу перешкоджало не тільки етапованню обвинувачених ,що перебувають під вартою, в судове засідання, а також виклику свідків, потерпілих, участі захисників, які раніше були залучені до здійснення прав захисту та інтересів обвинувачених.

Так, наприклад, в провадженні Попаснянського районного суду Луганської області понад рік станом на 01.03.2016 року знаходиться кримінальне провадження № 423/915/14-к за обвинуваченням К. О.М. за ст..121 ч.1 КК України, якій утримувався під вартою з 24.01.2012 року по 21.01.2016 року.

Згідно ухвали Попаснянського районного суду Луганської області від 21.01.2016 року К. О.М. змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання на підставі ст.72 ч.5 КК України.

Дане кримінальне провадження надійшло до суду 20.05.2014 року та в той же день було відкладено у зв’язку з неявкою захисника у підготовчому судовому засідання на 26.05.2014 року. В цей день розгляд провадження у суді був призначений на 26.05.2014 року. На 05.06.2014 року призначалося судове засідання з викликом свідків, яке не відбулося, після чого судове засідання було відкладено на 08.07.2014 року , яке також не відбулося у зв’язку з неявкою потерпілого та захисника. З 18.08.2014 року по 29.02.2016 року розгляді справи не відбувається у зв’язку з неможливістю етапувати обвинуваченого до судового засідання,а також неявки свідків,потерпілого,захисника, прокурора. Як вбачається з інформації даного суду, обвинувачений К. О.М. весь цей час знаходиться на території тимчасово окупованого Луганська, а саме у СІЗО м. Луганська. У зв’язку з чим його неможливо етапувати до суду для розгляду кримінального провадження.

За діючим кримінально-процесуальним законодавством місцеві суди позбавлені права примусового приводу потерпілих до судового засідання ( ст..325 ч.2 КПК України).

У разі неприбуття до суду потерпілого, належним чином повідомленого про судовий розгляд( за наявності підтвердження отримання ним судового виклику), за відсутності поважних причин такої неявки та клопотання про відкладення судового розгляду у зв’язку з його неприбуттям, суд, заслухавши думку інших учасників судового провадження, відповідно до ч.1 ст.325 КПК України вправі ухвалити рішення про проведення судового розгляду без потерпілого, за винятком випадків, передбачених КПК, зокрема, якщо кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення або у судовому провадженні розглядається угода про примирення потерпілого з підозрюваним, обвинуваченим чи ухвала про відмову у її затверджені тощо.

Відповідно до ст.139 КПК суд за відсутності поважних причин неприбуття такого потерпілого вправі накласти на потерпілого грошове стягнення.

Також, слід звернути увагу на те, що відповідно діючих норм КПК повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, належним чином повідомленого про судовий розгляд, без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення та висловлення потерпілим згоди на підтримання обвинувачення в суді ( у такому випадку кримінальне провадження за відповідним обвинуваченням набуває статусу приватного) прирівнюється згідно з ч.6 ст.340 КПК до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням.

Діючим кримінально-процесуальним національним законодавством передбачено, що якщо за викликом суду в судове засідання не прибув свідок, суд, заслухавши думки учасників судового провадження , призначає нове судове засідання, але лише після допиту інших присутніх свідків. У разі відсутності поважних причин неприбуття свідка в судове засідання суд відповідно до ст.139 КПК з урахуванням положень ст..140 КПК вправі накласти на нього грошове стягнення та /або застосувати привід.

Однак судді не застосовують вимоги даної статті .

Наприклад, до Сватівського районного суду Луганської області 28.04.2015 року надійшло кримінальне провадження № 426/2346/15-к за обвинуваченням Б. Д.М. за ч.2 ст.309, ч.2 ст.307 КК України, та знаходиться у провадженні судді Г. М.А. Обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Основною причиною тривалого розгляду справи стала систематична неявка свідків у судові засідання ,які були повідомлені про дату, місце та час розгляду справи належним чином.

Крім того, згідно наказу голови Сватівського районного суду Луганської області від 28.04.2015 року суддя Ґ. М.А. знаходився у додатковій відпустці з 18.05.2015 р. по 02.06.2015 року

Даних про те, що суд накладав грошове стягнення на свідків, у матеріалах узагальнення стану організації діяльності місцевих судів за 2015 рік- 1 квартал 2016 року - не має.

1.3..Неналежна організація роботи військових частин, підрозділів Національної гвардії України, та органів внутрішніх справ МВС України за місцем їх дислокації по конвоюванню обвинувачених із установ попереднього ув’язнення до населених пунктів, де розміщуються суди.

Відповідно до вимог ст.318 КПК України судовий розгляду здійснюється в судовому засіданні з обов’язковою участю сторін кримінального провадження , крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Статтею 323 КПК України передбачені наслідки неприбуття обвинуваченого.

Так, якщо обвинувачений ,до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового судового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій ст.297-1 цього Кодексу , може здійснюватися за відсутності обвинуваченого, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності( спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та /або міжнародний розшук.

До злочинів, зазначених у ч.2 ст.297-1 КПК України відносяться таки злочини:

1.ст.109 КК України « Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади»;

2.ст..110 КК України « Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України»;

3.ст..110-2 КК України « Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України»;

4.ст..111 КК України «» Державна зрада»;

5.ст..112 КК України « Посягання на життя державного чи громадського діяча»;

6.ст..113 КК України « Диверсія»;

7.ст..114 КК України « Шпигунство»;

8.ст..114-1 КК України « Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань»;

9.ст..115 КК України «Умисне вбивство»;

10.ст..116 КК України « Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання»;

11.ст..118 КК України « Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця»;

12.ст..191 ч.2-5 КК України « Привласнення , розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»;

13.ст..209 КК України « Легалізація ( відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом «;

14.ст.258 КК України « Терористичний акт»;

15.ст.258-1 КК України « Втягнення у вчинення терористичного акту»;

16.ст.258-2 КК України « Публічні заклики до вчинення терористичного акту»;

17.ст.258-3 КК України « Створення терористичної групи чи терористичної організації»;

18.ст.258-4 КК України « Сприяння вчиненню терористичного акту»;

19.ст.258-5 КК України « Фінансування тероризму»;

20.ст.348 КК України « Посягання на життя працівника правоохоронного органу , члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця»;

21.ст.364 КК України « Зловживання владою або службовим становищем»;

22.ст.364-1 КК України « Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми»;

23.ст.365 КК України « Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу»;

24.ст.365-2 КК України « Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги»;

25. ст.368 КК України « Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»;

26.ст.368-2 КК України « Незаконне збагачення»;

27.ст.368-3 КК України « Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми»;

28.ст.368-4 КК України « Підкуп особи, яка надає публічні послуги»;

29.ст.369 КК України « Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі»;

30.369-2 КК України « Зловживання впливом»;

31.ст.370 КК України « Провокація підкупу»;

32.ст.379 КК України « Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя»;

33. ст..400 КК України « Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги»;

34.ст.436 КК України « Пропаганда війни»;

35. ст..436-1 КК України « Виготовлення , поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів»;

36. ст..437 КК України « Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни» ;

37. ст.438 КК України « Порушення законів та звичаїв війни»;

38. ст.439 КК України « Застосування зброї масового знищення»;

39. ст..440 КК України « Розроблення, виробництво, придбання, зберігання, збут транспортування зброї масового знищення»;

40.ст.441 КК України « Екоцид»;

41.ст.442 КК України « Геноцид»;

42.ст.443 КК України « Посягання на життя представника іноземної держави»;

43.ст.444 КК України « Злочини проти осіб та установ, що мають міжнародний захист»;

44.ст.445 КК України « Незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала»;

45.ст.446 КК України « Піратство»;

46. ст..447 КК України « Найманство».

Відповідно до пункту З розділу УШ « Прикінцеві та перехідні положення « Закону України « Про Національну гвардію України», Кримінального процесуального кодексу України та з метою організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених ( підсудних), засуджених за вимогою судів, дотримання законності, забезпечення надійної охорони під час проведення судових засідань та в перервах між ними була затверджена Інструкція з організації конвоювання та тримання в судах обвинувачених ( підсудних),засуджених за вимогою судів спільним Наказом №613/785/5/30/29/6768 від 26.05.2015 року Міністра внутрішніх справ України А.Б. Авакова, Міністра юстиції України П.Д. Петренко, Голови Верховного Суду України Я.М. Романюка, Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Б.І.Гулько, Голови Державної судової адміністрації України З.В.Холоднюка, Генерального прокурора України В.М. Шокіна . Даний Наказ був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.06.2015 року за № 698/27143.

Вищевказану Інструкцію підписали також Т.в.о. командувача Національної гвардії України М.І.Балан, Директор Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України Н.А. Козловська, Голова Верховного Суду України Я.М. Романюк, Голова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Б.І.Гулько, Голова Державної судової адміністрації України З.В.Холоднюк, Генеральний прокурор України В.М. Шокін.

Відповідно до п.3 -1 Розділу УШ « Прикінцеві та перехідні положення « Закону України « Про Національну гвардію України»,від 13.03.2014 року № 876-УП ( зі змінами та доповненнями згідно Закону України № 920-УШ від 24.12.2015 року) було « установлено, що тимчасово до визначення на законодавчому рівні іншого суб’єкта виконання відповідних функцій Національна гвардія України продовжує здійснювати :

- конвоювання осіб, узятих під варту та /або засуджених до позбавлення волі, до Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, апеляційних суддів з розгляду цивільних і кримінальних справ, місцевих загальних судів, перелік яких визначається Міністром внутрішніх справ України, та відповідних установ виконання покарань, попереднього ув’язнення та ізоляторів тимчасового тримання, а також охорону їх у залі суду;

- конвоювання осіб, узятих під варту та /або засуджених до позбавлення волі під час їх екстрадиції;

- участь у розшуку, переслідування і затриманні осіб, взятих під варту, осіб засуджених до позбавлення волі або арешту, які втекли з –під варти.»

У зв’язку з чим, слідує зазначити, що до цього часу повинен був виконуватися Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Верховного Суду України, Служби безпеки України від 16.10.1996 року № 705/37/5/17-398 1-3/503/239 « Про затвердження Інструкції про порядок конвоювання та тримання в судах підсудних ( засуджених) за вимогою судових органів»,зареєстрований у МЮУ 14.11.1996 року за № 662/1687, який фактично втратив чинність 11.06.2015 року.

Протягом 2014-2015 років розгляд кримінальних проваджень через не доставку обвинувачених у судове засідання конвойною службою відкладався ,якщо взяти до уваги дані про відкладення судових засідань тільки у Лисичанському міському суді та Попаснянському районному суді Луганської області з цих причин – 459 разів. Оскільки суд в середньому призначає судове засідання один раз на місяць, можемо констатувати, що незадовільна робота конвойної служби призвела до відсутності реального судового розгляду кримінального провадження протягом більш 1,5 року.

Відеоконференція у зазначених кримінальних провадженнях не проводилися , оскільки обвинувачені категорично відмовлялися від її проведення.

Так. наприклад, у Лисичанському міському суді Луганської області

по справі №1-кп/415/13/16 за обвинуваченням П. Є.Ю. за ч.4 ст.187 КК України розгляд провадження відкладався у період з 13.05.2014 року по 26.02.2016 року ( 17 разів) з причин неприбуття обвинуваченого ( не доставка його конвоєм), по справі № 1-кп/415/34/16 за обвинуваченням П. М.О. за ст.258-3 ч.1 КК України у період з 17.10.2014 року по 10.07.2015 року – неявка обвинуваченого (не доставка 13 разів), по справі № 1-кп/415/36/16 за обвинуваченням А. І.А. за ст.115 ч.2 п.6,187 ч.4 КК України розгляд справи відкладався у період з 28.10.2014 року по 02.03.2016 року з причин неявки обвинуваченого (не доставка 11 разів),по справі № 1-кп/415/42/16 за обвинуваченням Ж. Л.В. за ст.348 КК України не розглядалося провадження у період з 31.10.2014 року по 18.02.2016 року з причин неявки обвинуваченого (не доставка 19 разів); по справі № 1-кп/415/52/16 за обвинуваченням Т. А.Б. за ст.121 ч.2 КК України -у період з 29.12.2014 року по 16.02.2016 року з причин неявки обвинуваченого (не доставка 18 разів) розгляд провадження не відбувся.

У Попаснянському районному суді Луганської області розгляд провадження № 423/915/14-к за обвинуваченням К. О.М. за ст.121 ч.1 КК України не відбувається 21 разів у зв’язку з тим, що обвинувачений знаходиться на тимчасово окупованої території у СІЗО м. Луганська, та питання його доставки у судове засідання не вирішується зовсім з інших причин.

Трапляються випадки порушення суддями строку призначення підготовчого судового засідання.

Враховуючи, що згідно з положеннями ст.314 КПК України підготовче засідання суду призначається не пізніше 5 днів з моменту отримання обвинувального акта, суддями Троїцького районного суду Луганської області було неправомірно продовжено строк призначення підготовчого судового засідання, що , в свою чергу, вплинуло на оперативність розгляду проваджень.

Так, наприклад, у провадженні Троїцького районного суду Луганської області з 06.11.2014 року знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням К. М.Г. за ч.3 ст.185, ч.1 ст.304 КК України, провадження по якому було відкрито в той же день суддею Л. М.А. та призначено до підготовчого судового засідання на 17.11.2014 року.

17.11.2014 року підготовче судове засідання було відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого на 21.11.2014 року .

21.11.2014 року знову підготовче судове засідання не відбулося у зв’язку з неявкою обвинуваченого у судове засідання, та було відкладено на 23.12.2014 року.

23.12.2014 року підготовче судове засідання відкладено у зв’язку з неявкою обвинуваченого на 27.01.2014 року.

27.01.2015 року підготовче судове засідання відкладено знову у зв’язку з неявкою обвинуваченого та оголошено ухвалу про привід його на 06.02.2015 року.

06.02.2015 року підготовче судове засідання було відкладене для витребування інформації щодо перебування обвинуваченого у Сватівської обласній психіатричної лікарні.

09.02.2015 року –зроблений запит до Сватівської обласної психіатричної лікарні стосовно перебування там обвинуваченого.

02.04.2015 року – знову ж зроблений запит до Сватівської обласної психіатричної лікарні стосовно перебування там обвинуваченого.

21.05.2015 року справа була призначена до розгляду на 27.05.2015 року.

27.05.2015 року розгляд справи не відбувся у зв’язку з не явкою обвинуваченого у судове засідання, яке було відкладене на 09.06.2015 року.

09.06.2015 року розгляд справи був відкладений у зв’язку з неявкою обвинуваченого та витребування інформації щодо перебування обвинуваченого у Сватівської обласної психіатричної лікарні.

19.06.2015 року був зроблений запит до Сватівської обласної психіатричної лікарні стосовно перебування там обвинуваченого.

З 30.06.2015 року по 14.08.2015 року – головуючий по справі знаходився у відпустці.

16.11.2015 року – зроблений запит до Сватівської обласної психіатричної лікарні стосовно перебування там обвинуваченого.

14.01.2016 року об’єднання з кримінальним провадженням № 433/2941/15-к відносно К. за ч.3 ст.185 КК України та призначено до підготовчого судового засідання на 28.01.2016 року.

28.01.2016 року підготовче судове засідання було відкладено за клопотанням прокурора до 18.02.2016 року.

29.01.2016 року до суду надійшов обвинувальний акт № 12015130590000445 щодо Кравченка М.Г. за ч.3 ст.185 КК України.

01.02.2016 року по справі було призначено підготовче судове засідання на 02.02.2016 року.

09.02.2016 року по даної справі ухвалою суду було продовжено строк тримання під вартою відносно К. М.Г. та М. М.Є.

18.02.2016 року з підготовчого судового засідання розгляд справи був призначений на 04.03.2016 року .

04.03.2016 року розгляд справи був відкладений у зв’язку з неявкою потерпілих на 14.03.2016 року.

14.03.2016 року розгляд справи був відкладений у зв’язку з неявкою свідка на 28.03.2016 року.

Таким чином, по даної справі підготовче судове засідання проводилося протягом з 17.11.2014 року по 27.05.2015 року( більше 7 місяців), запит до Сватівської обласної психіатричної лікарні стосовно перебування там обвинуваченого робився 4 разів до 06.11.2015 року, після надходження до суду іншого кримінального провадження стосовно того ж самого обвинуваченого для об’єднання підготовче судове засідання проводилося протягом з 02.02.2016 року по 04.03.2016 року. Безпосередньо слухання кримінального провадження , якщо вірити інформації суду, відбулося тільки 14.03.2016 року, але було відкладено з причин неявки свідка.

Аналогічним образом здійснюється « правосуддя» по кримінальному провадженню № 433/1328/14-к за обвинуваченням Г. Г.М. за ст..122 ч.1 КК України у Троїцькому районному суді Луганської області.

Дане кримінальне провадження надійшло до суду 09.10.2014 року, підготовче судове засідання було призначено на 24.10.2014 року, яке було відкладено на 03.11.2014 року, після цього за клопотанням захисника обвинуваченого відкладено на 19.11.2014 року и лише 27.11.2014 року справа було призначено до розгляду на 09.12.2014 року. Після чого неодноразово відкладалося з причин неявки свідків, потерпілих, обвинуваченого, призначення судово-медичної експертизи, комісійної судово-медичної експертизи, виклику експерта, а також неодноразових запитів до Начальника Луганського прикордонного загону, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

28.12.2015 року по справі призначена комісійна судова медична експертиза.

У провадженні Новопсковського районного суду Луганської області знаходиться понад рік 1 кримінальне провадження № 420/428/14-к за обвинуваченням Т. О.М. за ст.ст.185 ч.3,187 ч.2,263 ч.2 КК України, який тримався під вартою до 05.11.2014 року.

Справа надійшла до суду 01.04.2014 року та була передана на розгляд судді П. В.В., який призначив підготовче судове засідання на 10.04.2014 року.

У цей день підготовче судове засідання не відбулося у зв’язку з відрядженням судді.

23.04.2014 року ухвалою суду було призначено розгляд справи на 28.04.2014 року.

У цей день розгляд справи не відбувся у зв’язку з відсутністю обвинуваченого та потерпілої, відкладено було на 13.05.2014 року.

У цей день також справа не розглядалася у зв’язку з відсутністю обвинуваченого. Відкладено на 22.05.2014 року , був продовжений строк тримання під вартою до 22.07.2014 року, потім до 08.09.2014 року, до 05.11.2014 року.

Вже 14.10.2014 року винесена ухвала про привід на 21.10.2014 року.

В цей же день винесена ухвала про розшук обвинуваченого.

У зв’язку з закінченням повноважень у судді П. В.В. справа передана для розгляду судді Б. Ю.О.

З довідки про рух кримінальної справи не відомо , коли обвинуваченому був змінений запобіжний захід та на підставі якого рішення.

Проте деякі суди внаслідок такого факту довготривалого строку тримання під вартою обвинувачених намагаються вирішити таки питання шляхом зміни запобіжного заходу на іншій, не пов'язаний з триманням під вартою.

Наприклад по даній справі 21.01.2016 року ухвалою Попаснянського районного суду Луганської області обвинуваченому К. О.М. був змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Однак, у даному випадку дане судове рішення не виконано , місце знаходження обвинуваченого не відомо, у судове засідання він не з’являється.

Яким чином та який орган буде виконувати судові рішення такої категорії проваджень з питань зміни запобіжних заходів на більш м’які на території тимчасово окупованої – не відомо.

П.29 вищезазначеної Інструкції від 11.06.2015 року передбачено, що « у разі зміни судом запобіжного заходу обвинуваченому ( підсудному) у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, за яким йому заборонено залишати житло цілодобово, начальником варти негайно повідомляється орган внутрішніх справ, на території обслуговування якого знаходиться судова установа і якому обвинувачений ( підсудний) передається для доставляння до місця безпосереднього здійснення запобіжного заходу.»

Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі « Харченко проти України»,згідно з якою « розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку належно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотання про звільнення. Продовження тримання під вартою не може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості» ( п.79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі « Харченко проти України».

Через незадовільну роботу прокурорів та конвойної служби у багатьох випадках розгляд кримінального провадження не може бути навіть розпочатий.

Зокрема, у Сватівському районному суді Луганської області знаходиться кримінальне провадження № 426/1457/14-к за обвинуваченням 5 осіб : К. В.В., О. О.П., Л. П.В., С. В.С., В. О.М. за ст.ст.146 ч.2,187 ч.ч.2,4,28 ч.2, 263 ч.1 ,289 ч.3 КК України , яке перебуває на розгляді у колегії суддів Сватівського районного суду Луганської області П. С.А., Ц. С.І. Ю. С.О. з 22.09.2014 року .Обвинуваченим був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та на підставі ухвали суду від 22.09.2014 року строк дії запобіжного заходу був продовжений до 22.11.2014 року.

28.11.2014 року у судовому засіданні прокурор прокуратури Сватівського району Марченко Д.Я. звернувся з клопотанням про оголошення у розшук всіх обвинувачених, мотивуючи його тим, що обвинувачені неодноразово не з’являються до суду та згідно повідомлення , яке надійшло до суду 09.10.2014 року від начальника ВКВСР обвинувачені звільнені з-під варти 25.09.2014 року і на теперішній час місце перебування їх не відомо.

Судом була постановлена ухвала про розшук вищевказаних обвинувачених осіб, провадження по справі було зупинено.

Аналогічним образом виникли труднощі у судовому розгляді кримінального провадження № 433/261/14-к за обвинуваченням Д. О.А. за ст.ст. 115 ч.1,185 ч.3 КК України , яке знаходиться у провадженні Сватівського районного суду Луганської області у колегії суддів Г. М.А.,Половинки В.О., Ц. С.І. На досудовому розслідування обвинуваченої Д. О.А. було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Згідно ухвали суду від 13.10.2014 року строк дії запобіжного заходу був продовжений до 08.12.2014 року, але відповідно до інформації начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень Луганської УВП № 17 Д. О.А. 19.08.2014 року звільнена із Луганської УВП № 17 і вибула за адресою: віл.Фадєєва,81, с.Покровське, Троїцького району, Луганської області. Як вбачається з рапорту працівника міліції та письмових пояснень односельця , Д. О.А. до місяця реєстрації та проживання не прибула і її місце перебування не відомо. Судом була постановлена ухвала від 20.10.2014 року про розшук обвинуваченої , провадження по справі було зупинено.

Аналогічні є труднощі при розгляді кримінальних проваджень у Лисичанському міському суді Луганської області у справі № 1-кп/415/21/16 за обвинуваченням В. В.І. за ст..187 ч.4 КК України – з 14.05.2014 року, у справі № 1-кп/415/34/16 за обвинуваченням П. М.О. за ст..258-3 ч.1 КК України , у справі № 1-кп/415/42/16 за обвинуваченням Ж. Л.В. за ст.348 КК України.

Значна тривалість розгляду кримінальних справ, за якими обвинувачені утримуються під вартою з об’єктивних причин пов’язана з тим, що судді вимушені розглядати кримінальні провадження щодо осіб, які знаходяться під вартою, лише у встановлені конвойною службою дні, та у зв’язку з відсутністю в ізоляторах тимчасового тримання місць для обвинувачених, коли обвинуваченні доставляються до суду безпосередньо на один-дві години. Крім того, конвойна служба обмежує суддів у часі розгляду кримінальних проваджень, коли судді змушені слухати справи тільки до 17-00 годин, і не більше.

Також, є непоодинокі випадки , коли підрозділи Національної гвардії тривалий час не можуть забезпечити явку в судове засідання свідків, які відбувають покарання в установах виконання покарань.

Причини недоставки обвинувачених у судове засідання пов’язані також з погодними умовами та поломкою спецавтомобіля, обмеженнями перед святковими та вихідними днями.

Ще однією причиною відкладення судового розгляду є тривалі терміни виконання ухвал судів про етапування обвинувачених.

Є випадки, коли обвинувачений перерахований одночасно за іншим судом, та конвойний підрозділ був зайнятий.

Необхідно наголосити на тому, що випадки недоставки в суд обвинувачених конвойною службою у кримінальних провадженнях, що перебувають на розгляді судів понад 6 місяців та понад рік , мають місце практично у всіх судах, крім Белокуракінського районного суду Луганської області, Кремінського районного суду Луганської області, Біловодського районного суду Луганської області, Новоайдарському районному суді Луганської області.

Найбільш типовою та поширеною причиною тривалого судового розгляду є недостатнє реагування суддів на випадки вимушеного відкладення судового розгляду та невжиття передбачених законом заходів до учасників судового розгляду ( прокурорів, захисників, свідків, потерпілих), які не з’явилися в судове засідання.

Кожен такий факт не повинен залишатися без відповідного реагування суду, що дисциплінуватиме учасників судового розгляду.

Наприклад, як свідчить судова практика, жодним судом Луганської області за цей період не застосувалося передбачене ст.327 КПК України право суду накласти на свідка грошового стягнення за неявку свідка в судове засідання без поважних причин у порядку і розмірах , передбаченому ст.139 КПК України.

Судді також не реагують належним чином на випадки невиконання винесених ними ухвал про привід свідків, не доставку обвинувачених, які тримаються під вартою, неявку без поважних причин в судове засідання захисників, прокурорів.

1.4.Неявка прокурора , захисника, перекладача.

Відповідно до вимог ст.36 КПК України прокурор відноситься до сторони обвинувачення , якій здійснює свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності , втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Участь прокурора в суді є обов’язковою, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У зв’язку з чим, якщо в судове засідання не з’явиться прокурор і якщо його неможливо замінити іншою особою, слухання справи належить відкласти.

Узагальнення матеріалів, що надійшли з судів першої інстанції, у яких обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, доводить, що в більшості випадків прокурори належним чином дотримуються вимог закону.

У більшості випадків судовий розгляд з причин неявки прокурорів відкладався один раз. Проте даних про повідомлення органів прокуратури про такі випадки не має.

Є випадки коли розгляд кримінальних проваджень відкладався за клопотанням прокурорів, коли прокурор як сторона обвинувачення наполягав на виклику у судове засідання свідків, потерпілих.

Наприклад, по справі № 1-кп/ 415/21/16 за обвинуваченням В. В.І. за ст.187 ч.4 КК України, який знаходиться під вартою по кримінальному провадженню, яке надійшло до Лисичанського міського суду Луганської області суду 25.04.2014 року та яке було відкладено за клопотанням прокурора 20.11.2015 року; по справі № 1-кп/415/47/16 за обвинуваченням В. К.А. , Б. Г.Г. та інших за ст.121 ч.2, 185 ч.3 КК України, які тримаються під вартою по кримінальному провадженню, яке надійшло до Лисичанського міського суду Луганської області 01.12.2014 р. було відкладено розгляд справи -26.08.2015 р. за клопотанням прокурора.

Також, у провадженні Сватівського районного суду Луганської області знаходиться кримінальне провадження № 426/1419/15-к за обвинуваченням М. С.Г. та Я. Д.С. за ч.3 ст.187, ч.3 ст.185 КК України. Дані кримінальне провадження надійшло до суду 23.03.2015 року та було розподілено за допомогою АСДС до колегії суддів П. С.А., П. В.О., Р. А.С.

26.03.2015 року було призначене підготовче судове засідання на 09.04.2015 року.

09.04.2015 року було призначено судовий розгляд справи на 17.04.2015 року.

17.04.2015 року у судове засідання не з’явилися потерпілі. Враховуючи думку сторони обвинувачення та сторони захисту про неможливість слухати провадження без потерпілих ,була оголошена перерва.

Згідно наказу голови Сватівського районного суду Луганської області від 03.04.2015 року судді П. С.А. було надана шорічну основну відпустку з 20.04.2015 року по 03.06.2015 року.

24.06.2015 року в судовому засіданні обвинуваченні М. С.Г. та Я. Д.Р. заявили клопотання про призначення їм окремих захисників замість призначеного їм одного. У зв’язку з чим в слуханні справи була оголошена перерва до 10.07.2015 року.

10.07.2015 року в судовому засіданні захисник Осьмак Я.В. заявив клопотання про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи. Була оголошена перерва до 12.08.2015 року.

10.08.2015 року від захисника Осьмак Я.В. надійшла заява про те, що вона не має можливості прибути у судове засідання на 12.08.2015 року у зв’язку з відпусткою з 12.08.2015 року по 01.09.2015 року та перебуванням за межами Сватівського району. Просила відкласти розгляд справи на іншу дату.

12.08.2015 року розгляду справи був відкладений на 03.09.2015 року.

03.09.2015 року колегія суддів своєю ухвалою доручила прокурору Луганської області провести перевірку доводів обвинуваченого Я. Д.Р. про те, що до нього застосовувався фізичний та психологічний тиск зі сторони працівників міліції Сватівського РВ ГУМВС при проведенні досудового розслідування.

Згідно наказу голови Сватівського районного суду Луганської області від 16.09.2015 року судді П. С.А. було надана додаткову відпустку з 01.10.2015 року по 16.10.2015 року.

Згідно наказу голови Сватівського районного суду Луганської області від 06.10.2015 року суддя П. С.А. був відряджений до Харківського регіонального відділення Національної школи суддів з 18.10.2015 року по 23.10.2015 року.

11.11.2015 року слухання справи було відкладення у зв’язку з не доставкою конвоєм обвинувачених. Розгляд справи був відкладений на 08.12.2015 року.

26.11.2015 року до суду надійшли з прокуратури Луганської області результати перевірки за судовим доручення згідно ухвали від 03.09.2015 року.

08.12.2015 року слухання справи було відкладення у зв’язку з не доставкою конвоєм обвинувачених. Розгляд справи був відкладений на 29.12.2015 року.

29.12.2015 року слухання справи було відкладено у зв’язку з відгулом судді Половинка В.О., якому згідно наказу голови Сватівського районного суду від 24.12.2015 року був наданий відгул у зв’язку з перебуванням 14.10.2015 року у відрядженні в Харківському регіональному відділені Національної школи суддів на тренінгу для суддів - спікерів.

30.12.2015 року слухання справи було відкладено у зв’язку з не доставкою обвинувачених до суду.

05.01.2016 року слухання справи було відкладено у зв’язку з неявкою свідків до зали суду.

29.01.2015 року слухання справи було відкладено у зв’язку з лікарняним судді Р. А.С. – члена колегії суддів, до 12.02.2016 року.

Таким чином, тривалий розгляд даної справи тільки з причин відсутності суддів на роботі ( відпустка, відрядження, лікарняні тощо) відкладався до 68 календарних днів, більш двох місяців.

Згідно до ст. 324 КПК України , якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадження, де участь захисника є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового судового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Якщо подальша участь у судовому засіданні захисника неможлива, головуючий пропонує обвинуваченому протягом трьох днів обрати собі іншого захисника. Якщо в кримінальному провадженні, де участь захисника є обов’язковою, прибуття в судове засідання захисника, обраного обвинуваченим, протягом трьох днів неможливе, суд відкладає судовий розгляд на необхідний для з’явлення захисника строк або одночасно з відкладенням судового розгляду залучає захисника для здійснення захисту за призначенням.

Прокурору та захисникові , які раніше не брали участі у кримінальному провадженні , суд зобов’язаний надати час ,достатній для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження і підготовки для участі в судовому засіданні.

За матеріалами узагальнення встановлено, що з причини неявки захисника судові засідання відкладаються більше чим з причини неявки прокурора.

Як правило, неявку захисників обґрунтовують : зайнятістю у іншій справі, перебування на лікарняному, у відпустці тощо.

Наприклад, за даними тільки по Лисичанському міському суду Луганської області станом на 1.03.2016 року судді відкладали слухання кримінальних проваджень у зв’язку з неявкою захисників - 26 разів.

Даних про вжиті заходи реагування судом не наведені.

За даними по Новопсковському районному суду Луганської області причиною порушення розумних строків розгляду кримінальних проваджень стосовно осіб, які тримаються під вартою є неявка адвокатів ,зміна захисників -5 разів.

Наприклад, по справі № 420/2369/15-к відносно Г. В.М. за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 127 ч.1,153 ч.1,152 ч.1,263 ч.1 КК України розгляд справи відкладався двічі з причин неявки захисника.

У провадженні Сватівського районного суду Луганської області знаходиться кримінальне провадження №426/397415-к за обвинуваченням Ж. О.О. за ст.ст.187 ч.4,263 ч.1,309 ч.1 КК України, яке надійшло до суду 26.06.2015 року, та розглядається колегією суддів у складі Г. М.А., П. С.А., П. О.М. (запасний суддя Р. А.С.).Основними причинами тривалого розгляду справи є як неявка свідків у судові засідання, так і систематична неявка захисника Макаренко А.С. У зв’язку з чим судом постановлено ухвалу про доручення регіональному центру з надання безоплатної вторинної допомоги по призначенню захисника обвинуваченому Ж.О.О.

При цьому слід звернути увагу на те, що по даному кримінальному провадженню 21.07.2015 року ухвалою колегії суддів Сватівського районного суду Луганської області обвинувальний акт повертався прокурору Сватівського району, яка була оскаржена в апеляційному порядку прокурором, обвинуваченим Ж. О.О. та захисником Макаренко А.С.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 03.09.2015 року вищевказана ухвала була скасована , а матеріали кримінального провадження були повернути на новий судовий розгляд із стадії підготовчого судового засідання. Дана кримінальна справа надійшла до суду 18.09.2015 року згідно штампу канцелярії Сватівського районного суду Луганської області.

Суди зобов’язані забезпечувати належну організацію судового розгляду, особливо у випадках, коли обов’язковою є участь перекладача, та у ефективний спосіб реагувати на невиконання перекладачем своїх процесуальних обов’язків.

Так, наприклад, у провадженні Рубіжанського міського суду Луганської області понад 6 місяців знаходилося кримінальне провадження № 1-кп/425/15/16 за обвинуваченням Д. О.Г. за ст.ст.115 ч.2,187 ч.4 КК України, яке надійшло до суду 02.06.2015 року у судді М. Н.В. У судовому провадженні приймав участь перекладач, який перекладав обвинувальний акт з української мови на російську з 08.09.2015 року, з яким був ознайомлений обвинувачений 06.11.2015 року. Обвинувачений з 29.02.2016 року по 03.03.2016 року – знайомився з матеріалами кримінального провадження.

Даних про те, що з причин неявки перекладача відкладалися судові засідання не надані.

1.5.Наявність багатоепізодних справ та велика кількість учасників розгляду

Яскравим прикладом кримінального провадження з великою кількістю учасників розгляду є кримінальне провадження за обвинуваченням Федорової С.В. за ст.110 ч.2 КК України, яке знаходиться понад рік у Біловодському районному суді Луганської області з 02.02.2015 року у судді К. В.А.

Підготовче судове засідання було призначено на 06.02.2015 року, судовий розгляд був призначений на 16.02.2015 року.

В судовому засіданні прокурором та захисником були заявлені клопотання про виклик для допиту більш ніж 100 свідків. Протягом з 30.03.2015 року по даний час проводиться допит свідків, які на призначені судові засідання 30.03.2015 року, 31.03.2015 року, 15.04.2015 року, 16.04.2015 року, 05.05.2015 року, 06.05.2015 року, 09.06.2015 року, 10.06.2015 року, 22.06.2015 року,23.06.2015 року, 08.09.2015 року, 22.09.2015 року,13.10.2015 року, 26.11.2015 року,04.02.2016 року ( 15 засідань) з’являлися частково, та не з’явившихся свідків викликали повторно.

10.11.2015 року та 14.12.2015 року слухання справи відкладалося у зв’язку з неявкою захисника обвинуваченої Мягкова О.М.

28.12.2015 року в судовому засіданні обвинувачена заявила клопотання про допуск до участі в якості її захисника адвоката Осьмак Я.В., який після допуску заявив клопотання про перенесення розгляду справи, призначених на 25.01.2016 року та на 12.04.2016 року на інші дні у зв’язку з її відпусткою та зайнятістю в іншому процесі.

11.03.2016 року та 30.03.2016 року відбувся розгляд справи з дослідженням доказів.

Суди в непоодиноких випадках не здійснюють усіх необхідних дій для пришвидшення судового розгляду, зокрема, про це свідчить відкладення розгляду справ через відсутність планування суддею розгляду справи, неузгодження з прокурором, захисником, іншими учасниками судового процесу можливості їх участі у судовому засідання. Такі дії призводили до випадків призначення судового засідання на час, попередньо призначений для проведення судового засідання по іншої справі.

Так, наприклад, у кримінальному провадженні № 426/321/13-к за обвинуваченням М. Ю.П. за ст..ст.27 ч.3,191 ч.3,190 ч.3,358 ч.ч.1,2,3 КК України, Р. Т.Г. за ст..ст.191 ч.5,366 ч.2 КК України, Є. О.С. за ст.ст..9191 ч.5,358 ч.2.,ч .3 КК України, яке знаходиться у провадженні Сватівського районного суду Луганської області на підставі ухвали Апеляційного суду Луганської області від 05.02.2013 року у колегії суддів .

25.02.2013 року колегія суддів Сватівського районного суду Луганської області у складі Г. М.А., Г. О.А., Ц. С.І. постановила ухвалу про призначення підготовчого судового засідання на 11.03.2013 року.

У цей день було вирішено питання про самовідвід судді Г.О.А. та справу відклали на 29.03.2013 року.

29.03.2013 року справу призначили до судового розгляду на 05.04.2013 року та було витребувано доказів з ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» ,яка залишилася не виконаної до нині, та Новопсковської прокуратури Луганської області.

05.04.2013 року розгляд справи не відбувся у зв’язку з неявкою цивільного позивача, та був відкладений на 20.06.2013 року.

20.06.2013 року розгляд справи був відкладений на 22.08.2013 року у зв’язку з відсутністю захисника Є. О.С.- адвоката Головко Є.В., та було постановлено ухвалу про надання Є О.С. безоплатної вторинної правової допомоги.

22.08.2013 року розгляд справи був відкладений на 11,12,13 09.2013 року у зв’язку з неявкою захисника Р. Т.Г. – адвоката Носової Ю.М.

11.09.2013 року постановлено ухвалу про відмову у задоволенні заяви обвинуваченої Є. О.С. та захисника Байгуш Н.П. про відвід колегії суддів, оголошена перерва до 11.10.2013 року у зв’язку з викликом свідків та необхідністю ознайомлення захисника Є. О.С., адвоката Кузнецової Т.А. з матеріалами справи.

11.10.2013 року відкладено розгляд справи на 14 та 20.11.2013 року у зв’язку з відпусткою члена колегії суддів Ц. С.І. з 14.10. по 20.10.2013 року, з 21.10.2013 року по 04.11.2013 року включно, а також неявкою у судове засідання обвинуваченої Є. О.С., захисників Носової ЮМ., Байгуш Н.П., неявкою свідків.

14.11.2013 року відкладено розгляд справи через неповажну неявку захисника Є. О.С.- адвоката Кузнецової Т.А.

20.11.2013 року здійснено допит обвинуваченого М. Ю.П., та оголошено перерва до 12.12.2013 року у зв’язку з неприбуттям у судове засідання свідків та наданням обвинуваченими Р. Т.Г., Є. О.С. та їх захисниками заяви про призначення судового засідання на 12.12.2013 року.

12.12.2013 року здійснено допит свідків та оголошено перерву до 27.12.2013 року через невиконання ухвали про привід свідків.

27.12.2013 року відкладено розгляд справи до 22.01.2014 року через неявку захисника Є. О.С., адвоката Моісеенко А.О. та свідків.

22.01.2014 року постановлено ухвалу про привід свідків, оголошено перерву до 12.02.2014 року ,неявка захисника Р. Т.Г.- адвоката Носової Ю.М., неявка свідків.

12.02.2014 року був здійснений допит свідків , але у зв’язку з неявкою інших свідків, розгляд справи був відкладений до 06.03.2014 року , та постановлено ухвалу про привід свідків.

06.03.2014 року розгляд справи був відкладений до 25.03.2014 року у зв’язку зі находженням головуючого по справі Г. М.А. в нарядчій кімнаті по іншої кримінальної справі, а член колегії суддів П. С.А. перебував на лікарняному на стаціонарному лікуванні з 17.02.2014 року.

25.03.2014 року розгляд справи був відкладений на 07.04.2014 року у зв’язку зі находженням судді П.С.А. на лікарняному.

07.04.2014 року розгляд справи відкладений був до 18.04.2014 року у зв’язку зі знаходженням судді П. С.А. на лікарняному .

18.04.2014 року розгляд справи був відкладений до 24.06.2014 року у зв’язку з находженням судді П. С.А. на лікарняному , а також у зв’язку зі відпусткою головуючого по справі Г. М.А. з 05.05.2014 року по 20.05.2014 року включно, а також відпусткою члена колегії суддів Ц. С.І. в період з 12.05.2014 року по 23.06.2014 року включно.

24.06.2014 року розгляд справи був відкладений до 26.08.2014 року у зв’язку з проведенням судового засідання в режимі відеоконференції між Сватівським районним судом Луганської області та Апеляційним судом Луганської області по іншій кримінальної справі. Член колегії суддів П. С.А. з 01.07.2014 року по 15.07.2014 року знаходився у відпустці, головуючий по справі Г. М.А. також був у відпустці з 14.07.2014 року по 25.08.2014 року.

26.08.2014 року розгляд справи був відкладений до 14.10.2014 року у зв’язку з неявкою обвинуваченого М. Ю.П., захисників Носової Ю.М., Моісеєнко А.Р., свідків по справі, про що була постановлена ухвала про привід свідків та у зв’язку із відпусткою члена колегії суддів П. С.А. з 26.08.2014 року по 06.10.2014 року включно.

14.10.2014 року розгляд справи був відкладений на 27.10.2014 року у зв’язку із неявкою обвинуваченого М. Ю.П., свідків та захисника Є. О.С.

27.10.2014 року розгляд справи був відкладений до 14.11.2014 року у зв’язку із неприбуттям обвинуваченого М. Ю.П. та захисника Є. О.С., про що була постановлена ухвала про розшук М. Ю.П. та призначення адвоката обвинуваченій Є. О.С.(повторно).

14.11.2014 року розгляд справи відкладений до 08.12.2014 року у зв’язку з неприбуттям захисника Є. О.С., постановлено ухвалу про призначення адвоката обвинуваченій Є. О.С. ( повторно).

08.12.2014 року розгляд справи відкладений до 29.12.2014 року у зв’язку з неприбуттям свідка.

29.12.2014 року розгляд справи відкладений до 30.12.2014 року у зв’язку із надходженням заяви про відкладення розгляду справи від захисника Р. Т.Г.- адвоката Носової Ю.М.

30.12.2014 року розгляд справи відкладений до 20.01.2015 року у зв’язку з заходженням на лікарняному обвинуваченого Р. Т.Г. з 27.12.2014 року по 09.01.2015 року.

20.01.2015 року розгляд справи відкладений на 27.01.2015 року у зв’язку із надходженням заяви від захисника Р. Т.Г., адвоката Носової Ю.М. про перенесення розгляду справи на іншу дату.

27.01.2015 року розгляд справи відкладений до 19.02.2015 року у зв’язку з неявкою свідка, постановлена ухвала про залучення спеціаліста, виклик свідків.

19.02.2015 року розгляд справи відкладений до 11.03.2015 року у зв’язку з неявкою свідка, спеціаліста.

11.03.2015 року розгляд справи відкладений до 02.04.2015 року – неявка свідка, спеціаліста.

02.04.2015 року розгляд справи відкладений до 30.04.2015 року – неявка свідка, невиконання приводу свідка.

30.04.2015 року здійснено допит спеціалістів. Розгляд справи відкладений до 16.06.2015 року у зв’язку з відпусткою головуючого судді по справі Г. М.А. з 18.05.2015 року по 02.06.2015 року включно.

16.06.2015 року розгляд справи відкладений на 01.07.2015 року –неявка свідків.

01.07.2015 року розгляд справи відкладений до 06.07.2015 року –неявка свідків.

06.07.2015 року здійснено допит свідків, розгляд справи відкладений до 20.07.2015 року для проведення допиту обвинувачених та їх захисників.

20.07.2015 року розгляд справи відкладений до 23.07.2015 року через неявку свідка.

23.07.2015 року розгляд справи відкладено до 23.09.2015 року у зв’язку зі неявкою обвинуваченої Є. О.С., відпусткою головуючого по справі Г. М.А. з 03.08.2015 року по 14.09.2015 року включно, відпусткою члена колегії суддів Ц. С.І. з 03.08.2015 року по 14.09.2015 року.

Крім того, постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 року суддя Ц. С.І. був звільнений з посади у зв’язку з його заявою про відставку.

За допомогою АСДС замість нього була визначена суддя Сватівського районного суду Луганської області – О. Л.М.

Розгляд даного кримінального провадження триває у Сватівському районному суді Луганської області вже 3 роки.

Як вбачається з інформації цього суду, по даної справі захисник Байгуш Н.П. в інтересах обвинуваченої Є. О.С. зверталася до голови Сватівського районного суду Луганської області зі зверненням, у якої ставила питання про порушення принципів кримінального провадження, а саме вимог ст..28 КПК України, яка передбачає права обвинуваченого на розгляд кримінального провадження у більш короткі розумні строки.

Відповідаючи на вказані нею факти, голова суду зазначив, що дана справа складна, троє обвинувачених, множинність кримінальних правопорушень. На оперативність розгляду справи впливає поведінка учасників кримінального провадження, яка пасивна. Свідки, захисники обвинувачених, спеціалісти неодноразово не являлися у судове засідання , у зв’язку з чим розгляд справи відкладався. Учасники кримінального провадження не виконували ухвали про витребування доказів, складність процесу збирання доказів полягала у тому, що частина доказів знаходиться на непідконтрольної території України.

Учасники кримінального провадження проживають на території Новопсковського та Новоайдарського районів Луганської області. Через значну віддаленість між районами суд в більшості випадків проводить дистанційні судові засідання в режимі відеоконференції , але не завжди якісно та ефективно, а інколи неможливо з технічних причин провести судові засідання таким шляхом.

Учасники кримінального провадження, які проживають за межами Сватівського району, неодноразово про неможливість прибути до суду через брак коштів чи взагалі через відсутність прямого транспортного сполучення.

Крім того, голова суду звернув увагу на те, що також на строки кримінального провадження впливає такий чинник як час відпочинку та стан здоров’я учасників кримінального провадження, члена колегії суддів. Неодноразово розгляд справи відкладався на іншу дату через перебування судді, а також учасника кримінального провадження у відпустці, на лікарняному.

З вищезазначеного також слідує, що у багатоепізодних справах найчастіше відбувається « нашарування» причин відкладення судових засідань, а отже, і причин порушення тривалих строків розгляду кримінального провадження. Саме тому особливого значення у таких провадженнях набуває невідкладність реагування судді на неналежне виконання процесуальних обов’язків учасниками судового процесу, а особливо таких учасників, як прокурор та адвокат.

Обґрунтованою є практика суддів, які визначаючи дату чергового судового засідання, з’ясовують думку сторін кримінального провадження та не призначають судові засіданні на дні, в які явка сторін кримінального провадження завідомо буде неможливою чи ускладненою.

Тривалий час проведення експертиз(інколи понад рік)

До низької якості досудового розслідування відноситься питання про необхідність проведення в суді повторних, додаткових і комплексних експертиз. Суди з метою перевірки тих чи інших даних, які мають значення для кваліфікації дій обвинувачених і визначення ступеня вини в скоєному злочині, вимушені призначати по справі таки експертизи, проведення яких займає тривалий час, в зв’язку з чим суд вимушений зупиняти провадження у справі, що також впливає на строк розгляду. Суди не завжди викликають експертів у судове засідання , а виносять ухвали про призначення додаткових і комісійних експертиз, які направляють в експертні установи разом із матеріалами кримінального провадження.

Так, наприклад, у провадженні Міловського районного суду Луганської області знаходиться понад рік кримінальна справа № 1-2/418/286/14-к за обвинуваченням З. В.О. за ч.2 ст.307, ч.1 ст.309, ч.1 ст.315 КК України ( КПК в редакції 1960 р.), який тримається під вартою, та яка постановою суду від 13.03.2014 року була відправлена на додаткове розслідування. Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області постанова була скасована, справа направлена на новий розгляд в іншому складі суду. Справа надійшла до суду 19.05.2014 року, та знаходиться у провадженні судді Ч. С.І. Причинами тривалого розгляду є: направлення на підставі постанови Міловського районного суду Луганської області 08.10.2015 року справи до Харьківського науково- дослідницького інституту судових експертиз ім. Н.С.Бакаріуса для проведення фоноскопічної експертизи, яка не повернулася до суду.

Також, понад рік у провадженні Міловського районного суду Луганської області у судді Ч. С.І. з 26.12.2011 року знаходиться кримінальне провадження № 1/418/3/16 за обвинуваченням Ш. Г.О. за ст.121 ч.2 КК України , який тримався під вартою до 15.10.2012 року та був звільнений під заставу. По даній справі призначались 8 експертиз у відношенні обвинуваченого, а саме: 09.04.2012 року –психолого- психіатрична експертиза , 31.07.2012 року – повторна психолого- психіатрична експертиза, 27.08.2012 року - повторна судова-медична експертиза,15.10.2012 року - психо-фізіологічна експертиза,13.06.2013 року - повторна амбулаторна комплексна психолого- психіатрична експертиза, 12.12.2013 року – повторна комплексна психолого- психіатрична експертиза, 11.03.2015 року – повторна комплексна психолого-психіатрична експертиза, 09.11.2015 року – повторна амбулаторна судово-психіатрична експертиза. Виконання даних експертиз суд доручав : Луганської обласної клінічно-психоневрологічної лікарні, якою експертиза була проведена та справа повернулася до суду 25.06.2012 року; Старобільському обласному міжрайонному відділенню бюро судово-медичних експертиз, яке повернуло постанову суду без виконання 09.10.2012 року; Луганському обласному бюро судово-медичних експертиз , яке повернуло постанову суду без виконання 15.11.2012 року ; Луганському обласному центру судово-психіатричних експертиз , який повернув постанову суду без виконання 27.08.2013 року; Луганської обласної клінічно-психоневрологічної лікарні , яка повернула справу без виконання постанови суду 26.11.2013 року; Українському науково-дослідному інституту соціальної судової психіатрії та наркології, який повернув справу та постанову суду без виконання у зв’язку відсутністю оплати 17.02.2015 року; Харківської обласної клінічно психіатричної лікарні № 3 , яка повернула матеріали справи та постанову суду без виконання 16.04.2015 року; Сватівської обласної психіатричної лікарні , яка 12.02.2016 року повернула справу та постанову суду без виконання.

Розгляд даної кримінальної справи триває у суді вже більш 4-х років.

З інформації суду не можливо з’ясувати, яки питання ставилися перед експертами, та хто з учасників кримінального провадження заявляв клопотання про проведення експертиз. Викликалися експерти у судове засідання, та проводилися всі судові засідання в установленому законом порядку. Яки заходи приймалися судом на факти невиконання процесуальних обов’язків учасниками процесу.

У провадженні Лисичанського міського суду Луганської області знаходиться справа № 1-кп/415/49/16 за обвинуваченням Н. В.М. за ст.115 ч.1 КК України, який тримається під вартою по кримінальному провадженню, яке надійшло до суду 11.12.2014 р.

Причинами тривалого розгляду справи є крім того, що у період з 17.12.2014 року по 02.11.2015 року судовий розгляд відкладався у зв’язку з не доставкою обвинуваченого ( 8 разів), а також у період з 21.01.2015 року по 26.02.2015 року у зв’язку з викликом свідків та їх неявкою - проведення експертиз – 31.03.2015 року, 09.12.2015 року.

У Рубіжанському міському суді Луганської області у провадженні знаходиться понад рік з 01.10.2014 року одна кримінальна справа № 1-кп/425/23/16 за обвинуваченням К. С.В. за ст..121 ч.1 КК України. Відносно обвинуваченого запобіжний захід не обирався.

Причинами тривалого розгляду кримінального провадження крім інших ( неодноразові неявки свідків), також є тривалий строк проведення судово-медичної експертизи щодо потерпілої Назарько М.О. Кримінальне провадження знаходиться на експертизі в НДІСМЄ м.Києва з 10.06.2015 року.

Наведені приклади, на жаль, є типовими для всіх судів, середня тривалість проведення експертизи – від чотирьох місяців до одного року.

Непоодинокими є випадки відкладення справи для повідомлення прокурора про необхідність перевірки заяв обвинувачених про застосування до них незаконних методів слідства.

Так, наприклад в провадженні Сватівського районного суду Луганської області понад рік перебувають 5 кримінальних справ, де особа ( особи) тримається під вартою, а саме:

Справа № 426/1821/14-к за обвинуваченням Б. М.М. за ч. 1 ст. 115, ч.1 ст.309 КК України надійшла до суду 22.09.2014 р. та знаходиться у провадженні судді Г. О.А. Тривалий розгляд справи обумовлений тим, що під час розгляду кримінального провадження обвинувачений у судовому засідання 27.02.2015 року заявив про те, що на стадії досудового слідства працівники міліції здійснювали на нього фізичний та психологічний тиск.

Суд постановив ухвалу, якою доручив прокурору Луганської області провести перевірку доводів обвинуваченого про тиск в термін до 23.03.2015 року.

24.03.2015 року в слуханні справи була зроблена перерва до 22.04.2015 року у зв’язку з неявкою потерпілої.

22.04.2015 року з прокуратури Луганської області надійшов лист з повідомленням про те, що за ухвалою суду від 27.02.2015 року проводиться досудове розслідування та що воно триває.

29.04.2015 року прокуратурою Луганської області постановою було закрито кримінальне провадження у зв’язку з відсутністю в діях працівників Сватівського РВ ГУМВС у Луганської області складу будь-якого кримінального правопорушення, у тому числі передбаченого ч.2 ст.365 КК України.

18.06.2015 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого про відкладення справи на іншу дату у зв’язку з поданням скарги на постанову прокуратури Луганської області про закриття кримінального провадження.

Згідно ухвали апеляційного суду Луганської області апеляційна скарга захисника була задоволена, кримінальне провадження було направлено прокурору Луганської області для проведення досудового розслідування. З змісту листа прокуратури Луганської області від 23.09.2015 року остаточне рішення по кримінальному провадженню планується прийняти на кінець жовтня 2015 року.

У зв’язку з надзвичайною ситуацією яка склалася у м.Сватове 29.10.2015 року весь особовий склад Сватівського РВ ГУМВС був задіяний на охорону громадського порядку, а спецконтингент з ІТТ було терміново етаповано до СІЗО м. Старобільска. 12.11.2015 року постановою ВР України був звільнений з посади суддя Ц. С.І. за його заявою про відставку.

Склад суду був змінений , замість Ц. С.І. системою АСДС було визначено суддю П.О.М. Після чого розгляд справи на підставі думки судді П. О.М. був розпочатий спочатку.

15.01.2016 року був зроблений запит до прокуратури Луганської області щодо результатів перевірки доводів обвинуваченого Б. М.М., після чого надійшла постанова прокуратури Луганської області від 24.12.2015 року про закриття кримінального провадження у зв’язку з встановленням відсутності в діях начальника кримінальної міліції Сватівського РВ ГУМВС України в Луганської області Бакаляра В.О. та інших невстановлених в ході досудового розслідування працівників міліції складу кримінального правопорушення за ч.2 ст.365 КК України.

Розгляд справи призначений на 08.04.2016 року.

Також, непоодинокими є випадки тривалого розгляду кримінальних проваджень у зв’язку з недоліками по складанню обвинувальних актів, які спрямовуються до судів першої інстанції, після вивчення яких суд приходить до висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.ст.291,293 КПК України.

Так, наприклад, по справі № 426/1971/14-к за обвинуваченням І. С.В. за ст.258-3 ч.1 КК України, яка надійшла до Сватівського районного суду Луганської області 15.10.2014 р. Причинами тривалого розгляду справи є:

- 26.11.2014 року колегією суддів обвинувальний акт був визнаний таким, що не відповідає вимогам ст.ст.291, 293 КПК України та повернутий прокурору Луганської області.

Згідно ухвали апеляційного суду Харківської області від 20.01.2015 року ухвала Сватівського районного суду Луганської області було скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Справа надійшла до суду 13.02.2015 року та 14.02.2015 року не відбувся її розподіл АСДС, оскільки не вистачало потрібної кількості суддів. Обвинувальний акт був спрямований до апеляційного суду Харківської області для зміни підсудності на Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

16.02.2015 року ухвалою апеляційного суду Харківської області в задоволенні подання було відмовлено і обвинувальний акт повернуто до Сватівського районного суду Луганської області 23.02.2015 року.

03.04.2015 року Сватівським районним судом Луганської області була постановлена ухвала про невідповідність обвинувального акту вимогам ст..ст.291,293 КПК України та повернуто прокурору Луганської області. Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 02.06.2015 року апеляційна скарга прокурора була задоволена, ухвала Сватівського районного суду Луганської області скасована, справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання.

09.07.2015 року ухвалою Сватівського районного суду Луганської області обвинувальний акт був визнаний таким, .що не відповідає вимогам ст..ст.291,293 КПК України та повернутий прокурору Луганської області. Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 07.08.2015 року апеляційна скарга прокурора була задоволена, ухвала Сватівського районного суду Луганської області була скасована і справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд. Справа надійшла до суду 25.08.2015 року.

Судді Сватівського районного суду Луганської області , члени колегії суддів у даному кримінальному провадженні, Г. М.А. та Ц.С.І. пішли у основну щорічну відпустку з 03.08. по 14.08.2015 рік.

Головуючий по справі П. С.А. пішов у додаткову відпустку з 01.10.2015. по 16.10.2015 р.

12.11.2015 року постановою ВР України суддя Ц. С.І. був звільнений у відставку.

Замість судді Ц. С.І. системою АСДС був визначено суддя П.О.М.

3) справа № 426/1488/14-к за обвинуваченням Ч. А.А.. за ст.190 ч.1 КК України надійшла до суду 24.07.2014 року та знаходиться у провадженні судді П. С.А. Тривалий розгляд справи обумовлений тим, що обвинувачений з 29.10.2014 року знаходився у розшуку. 21.04.2015 року до суду надійшла інформація про те, що місце знаходження обвинуваченого було встановлено, але для розгляду судді дана інформація надійшла та була передана разом зі справою лише 22.04.2015 року. Обвинуваченому Ч. А.А. було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Поширеною причиною затримок у розгляді кримінальних проваджень стосовно осіб, які тримаються під вартою більше 6 місяців , є їх незадовільність правовою допомогою з боку захисників за призначенням під час судового слідства.

Так, наприклад, у справі № 426/25/15-к за обвинуваченням М.В.В. за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України та С. І.О. за ст.309 ч.2 КК України, яка надійшла до Сватівського районного суду Луганської області 12.01.2015 року .Обвинувачений М. В.В. тримається під вартою, кримінальне провадження спочатку було у провадженні судді Ц. С.І. до його відставки до 30.11.2015 року, у теперішній час знаходиться у провадженні судді П. О.М. Причиною тривалого розгляду даної справи крім вищезазначеного стало те, що обвинувачений М. В.В. неодноразово виражав недовіру призначеним йому захисникам, ти заявляв у судових засіданнях клопотання про заміну йому захисника.

Поряд із згаданими причинами до причин відкладення судових засідань належать і такі , як зміни обвинувачення .

Так, наприклад, в провадженні Сєвєродонецького міського суду Луганської області перебуває на розгляді понад рік одне кримінальне провадження № 1-кп/428/247/2015 за обвинуваченням З. В.І. за ст.258-3 та ч.1 ст.309 КК України, яка надійшла до суду 16.02.2015 року, та знаходиться у провадженні у судді О. В.М. Причинами тривалого розгляду справи є: зміна обвинувачення ,судове засідання було призначено на 23.03.2016 року.

Таким чином, з огляду на наведене та враховуючи положення процесуального законодавства, суду з першої неявки до суду учасника кримінального провадження необхідно застосовувати такі заходи забезпечення кримінального провадження як накладення грошового стягнення та здійснення приводу за наявності підтвердження одержання виклику відповідним учасником і відсутності даних про наявність поважних причин його неявки у судове засідання.

Також слідує звернути увагу на те, що органи внутрішніх справ неналежним чином виконують ухвали судів першої інстанції про привід. Непоодинокими є випадки несвоєчасного надходження до суду рапортів із зазначенням причин , з яких неможливо забезпечити явку учасників судового процесу ( уже після визначеної в ухвалі дати судового засідання) або ж відсутності таких рапортів взагалі.

В провадженні Апеляційного суду Луганської області кримінальних проваджень ( справ), які б розглядалися більше шести місяців (понад рік) на час виконання Узагальнення , не має.

Висновки

1. Судді зобов’язані належним чином організовувати здійснення судового провадження та не допускати випадків порушення розумних строків розгляду з причин неналежної організації роботи. При цьому, судам слід враховувати вимоги ч.4 ст.28 КПК України, що кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.

2.За результатами аналізу судової практики , оцінюючи зібрані сукупні дані при проведенні аналізу причин довготривалого розгляду кримінальних справ, встановлено, що судді міських та районних судів Луганської області переважно правильно застосовують кримінально-процесуальний закон, вживають передбачені законом заходи для додержання розумних строків розгляду справ та намагаються не порушувати строки без поважних на те підстав, в тому числі справ по яких обвинувачені утримуються під вартою.

3.Разом з тим встановлена низку причин, які сприяють тяганині у здійсненні правосуддя. Зокрема, труднощі в забезпеченні явки до суду учасників процесу, як то свідків, потерпілих, обвинувачених та неналежне виконання органами внутрішніх справ постанов про їх примусовий привід, витребування необхідних додаткових документів за клопотаннями сторін, необхідність дооб'єднання кримінальних проваджень, які пізніше надійшли до суду в одне провадженні, зайнятість захисників в інших судових процесах, невчасне виконання судових доручень суду першої інстанції тощо.

4. Для дотримання розумних строків розгляду кримінальних проваджень, особливо у яких до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд зобов’язаний реагувати в порядку , передбаченому статтями 139,140 КПК України на випадки невиконання процесуальних обов’язків учасниками кримінального провадження. Так, суду в кожному випадку необхідно встановлювати дотримання порядку виклику учасника кримінального провадження шляхом перевірки наявності підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом. За наявності такого підтвердження суду необхідно з’ясувати питання про наявність відомостей, які б давали змогу встановити причини неявки, оскільки за умови неявки без поважних причин або неповідомлення про причини свого неприбуття, суд зобов’язаний накласти на учасника кримінального провадження грошове стягнення.

5.Окремо зазначимо, що відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 31 КПК України, кримінальне провадження в судах першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, здійснюється обов’язково колегіально судом у складі трьох професійних суддів, але у зв’язку з неукомплектованістю штату в деяких місцевих судах Луганської області , це зробити неможливо з об’єктивних причин, що негативно впливає на оперативність розгляду кримінальних справ.

6. Узагальненням встановлено, що практично всі місцеві суди Луганської області приділяють увагу питанню дотримання розумності строків розгляду кримінальних справ, особливо там, де обвинувачені утримуються під вартою, але не завжди суди використовують під час судового провадження процесуальний механізм дистанційного судового провадження шляхом прийняття судового рішення про здійснення такого провадження, що створює відповідні труднощі у своєчасному та ефективному розгляді кримінального провадження.

При цьому , не зважаючи на те, що рішення про здійснення дистанційного судового провадження може бути ухвалено судом за власною ініціативою ( ч.2 ст.336 КПК) , суду в кожному конкретному випадку. За наявності обставин, передбачених ч.1 ст.336 КПК, необхідно з’ясовувати думку обвинуваченого про можливість здійснення дистанційного судового провадження.

Суди не завжди приймають заходи про здійснення допиту інших учасників судового провадження , крім обвинувачених, у режимі відео конференції, а саме: свідків, потерпілих поза межами приміщення суду ( дистанційне судове провадження) з метою оперативного судового провадження.

7.Судом під час застосування положень ч.3 ст.315 КПК необхідно враховувати практику ЄСПЛ, відповідно до якої водночас із визначеннями законних випадків тримання особи під вартою та процесуальних гарантій обрання і продовження застосування таких запобіжних заходів однозначно визнається неправильним « автоматичне» продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тому за відсутності відповідних клопотань сторін суд під час підготовчого судового засідання уповноважений поставити перед сторонами провадження питання щодо запобіжного заходу ( для якого КПК передбачено обмежений строк дії) , оскільки суд на цій стадії процесу відповідає за дотриманням розумних строків розгляду.

8.Періодичний судовий контроль ( у порядку ст.331 КПК) забезпечує дотримання прав обвинуваченого згідно із ст.5 Конвенції ( в частині реалізації права на забезпечення періодичного контролю за законністю застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою) в судовому провадженні. Виходячи з наведеного , ухвали про обрання, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у судовому провадженні не підлягають оскарженню в апеляційному порядку.

9.Узагальненням також встановлено, що тяганина при розгляді кримінальних справ у судах у більшості своїй об’єктивно пов’язано з неналежним виконанням ухвал суду з боку органів досудового розслідування та відсутністю контролю за роботою цих органів з боку прокуратури.

10. Разом з тим, для дотримання розумності строків розгляду кримінальних справ, особливо по яких обвинувачені утримуються під вартою, суддям міськ(рай)судів Луганської області необхідно ретельніше готуватись до проведення судового слідства, належно планувати проведення судового розгляду, більше реагувати на факти зволікань з боку органів поліції та прокуратури при виконанні судових доручень та ухвал про приводи.

11. До відома у порядку інформації, вжиття необхідних заходів та з метою усунення перешкод, які сприяють судовій тяганині та порушенню розумності строків розгляду кримінальних справ, необхідно направити дане Узагальнення прокурору Луганської області.

12. З метою надання методичної допомоги Узагальнення обговорити на черговому семінарі з суддями першої інстанції та направити судам Луганської області для відома, обговорення та використання у роботі.

Суддя- секретар судової палати з розгляду

кримінальних справ Апеляційного суду

Луганської області Є.В.Тополюк

В ході реформування судової системи цей суд припинив роботу

Витяг