Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування

Апеляційний суд  Луганської області

Луганської області

1. Аналіз судової статистики надходження і розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора  під час досудового розслідування.

2. Строки та порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування  чи прокурора під час досудового розслідування.

3. Оскарження ухвал слідчого судді  в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

4. Проблемні питання, що виникають при розгляді  таких скарг, які зазначили  суди в своїх узагальненнях.

5. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора.

Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора.

Апеляційним судом  Луганської області на виконання завдання  Вищого  спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ проведено узагальнення судової практики оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.                

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, якому присвячено главу 26 Кримінального процесуального кодексу України, який набрав законної сили з 20 листопада 2012 року, є важливою гарантією захисту прав учасників кримінального процесу і відповідно до статей 7, 24 КПК України  однією із засад кримінального провадження.

             Статтею 303 КПК України, передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.

           Стаття 303 КПК України. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.

1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна;

{Пункт 1 частини першої статті 303 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013}

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

{Пункт 2 частини першої статті 303 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013}

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;

{Пункт 4 частини першої статті 303 в редакції Закону № 314-VII від 23.05.2013}

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником.

{Пункт 9 частини першої статті 303 виключено на підставі Закону № 767-VII від 23.02.2014}

2. Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

3. Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.

 

І. Аналіз судової статистики надходження і розгляду скарг слідчими суддями районних та міських судів Луганської області на рішення, дії чи бездіяльність органів  досудового розслідування чи прокурора  під час досудового розслідування

        Кількість скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора під час досудового розслідування, що надійшли на розгляд до районних  та міських судів Луганської області  у 2015 році згідно даних ТУ ДСА України в Луганській області  становить – 393.

 

 

Клопотання (скарги, заяви)	Залишок нерозглянутих  справ на початок звітного періоду	Надійшло	Розглянуто				Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду
			усього	з них
				повернуто	задоволено (з гр. 3)	із порушенням строків, встановлених КПК України
	1	2	3	4	5	6	7
Біловодський районний суд Луганської області		8	8	5
Білокуракинський районний суд Луганської області		7	7		7
Кремінський районний суд Луганської області	2	68	62	2	31		8
Лисичанський міський суд Луганської області	1	29	30	6	9	8
Марківський районний суд Луганської області		13	13	3	5
Міловський районний суд Луганської області		3	3		2
Новоайдарський районний суд Луганської області		9	9	3	2
Новопсковський районний суд Луганської області		16	15	1	5		1
Попаснянський районний суд Луганської області		3	3
Рубіжанський міський суд Луганської області		32	29	10	10		3
Сватівський районний суд Луганської області		18	16		5		2
Сєвєродонецький міський суд Луганської області		159	159		45
Старобільський районний суд Луганської області		25	25	1	3
Троїцький районний суд Луганської області		3	2				1
ВСЬОГО	3	393	381	31	124	8	15

 

             Як вбачається із таблиці найбільша кількість скарг надійшла на розгляд слідчим суддям Сєвєродорнецького міського суду Луганської області.

             В  узагальненні Сєвєродонецького міського суду Луганської області, зазначено про збільшення навантаження на слідчих суддів у порівнянні з 2014 роком, а саме:  у 2015 році всього слідчими суддями було розглянуто 6917 клопотань слідчого, прокурора та інших осіб, у порівнянні з 2014 роком – 4659. Вказано, що  врегулювання навантаження на слідчих суддів, потребує вирішення, оскільки матеріали, віднесені до їх повноважень, мають розглядатися в короткі строки.

 

ІІ. Строки та порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування

Стаття  304 КПК України.   Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, її повернення або відмова відкриття провадження.

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

2. Скарга повертається, якщо:

1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу;

2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді;

3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

3. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

4. Слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

5. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

6. Ухвала про повернення скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.

7. Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

 

        Основними причинами повернення скарги особі, яка звернулась зі скаргою, відповідно до частини 2 статті 304 КПК,  були:

        -  звернення особи зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність слідчого або прокурора після закінчення строку, передбаченого   ч. 1 ст. 304 КПК України.

         Приклади.

        1.  Заявник Серокуров Р.Н. 25.08.2015 року звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області зі скаргою на постанову слідчого СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВСУ у Луганській області Скрипнік Н.В. від 01.08.2015 року про закриття кримінального  провадження № 12013030370004138  від 19.11.2013 року. В заяві Серокуров Р.Н. питання  про поновлення строку не порушив, та підстав для його поновлення не зазначив. Слідчим суддею постановлена ухвала про повернення скарги  так як вона не відповідає вимогам статей 303-304 КПК України.

        2.  Заявник  Пономарьов О.В.   01.09.2015 року звернувся до Сватівського районного суду Луганської області зі скаргою  на постанову слідчого СВ Сватівського РВ ГУМВС України в Луганській області Лебідь О.М. від 29.07.2015 року про закриття кримінального провадження № 12014130550000133 від 05.03.2014 року за ознаками ч.1 ст.358 КК України. Ухвалою слідчого  судді Сватівського  районного суду Луганської області від 04.09.2015 року скарга була повернута заявнику. В ухвалі слідчий суддя зазначив, що скаржник оскаржив дії слідчого до прокурора Сватівського району 10.08.2015 року, від якого отримав відповідь 26.08.2015 року,  тобто скаржник скористався своїм правом на оскарження, що дає підстави суду вважати, що Пономарьов О.В. звернувся до суду  після   спливу  строку, передбаченому ст..304 КПК України, в  скарзі не просив поновити пропущений строк.

         3.  25.08.2015 року Мироненко С.І. звернувся зі скаргою на постанову слідчого СВ Старобільського РВ ГУМВС України в Луганській області Джури С.В. від 26.02.2014 року про закриття кримінального провадження № 12013030580002035 від 21.11.2013 року за ознаками злочину, передбаченому ст..185 КК України. Із копії супровідного листа вбачається, що Мироненко С.І. отримав копію постанови про  закриття кримінального провадження 26.12.2014 року,  а завернувся зі скаргою 25.08.2015 року, тобто з порушенням 10-ти денного строку оскарження, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України. Причиною пропуску строку  на оскарження Мироненко С.І. зазначив неможливість протягом довгого часу знайти фахівця у галузі права для допомоги оскаржити вищевказану постанову.  Слідчий суддя  зазначену причину пропуску строку виходячи із аналізу ст..116 КПК України вважав неповажною,  не знайшов підстав для поновлення строку і відповідно до п.3 ч.2 ст.304 КПК України повернув скаргу Мироненко С.І.

   -  звернення зі скаргою  особи, яка  не мала права її подавати,

      Приклади.

      1. 16.09.2015 року до Біловодського районного суду Луганської області надійшла скарга Хрипко В.В. на бездіяльність Біловодського РВ ГУМВС України в Луганській області, яка полягала в тому, що після  прийняття заяви 10.09.2015 року про вчинення  кримінального правопорушення, жодних дій, спрямованих на внесення  цих відомостей до ЄРДР та здійснення  досудового слідства органом досудового слідства не вчинялось.  Ухвалою слідчого судді від 17.09.2015 року скарга Хрипко В.В. була повернута заявнику, оскільки з  матеріалів скарги не можливо встановити статус Хрипко  В.В., так як до скарги не була додана заява з якою Хрипко В.В. звертався до Біловодського РВ ГУМВС України в Луганській області, в  зазначеній ухвалі  слідчий суддя навів вимоги  п.1 ч.2 ст.304, ч.1 ст.303  КПК України.

     -  неявка  особи, яка  подала скаргу,  в судове засідання.

      Приклади.

      1. 19.11.2015 року  Шилін  В.А. звернувся до суду  на бездіяльність слідчого Марківського РВ ГУМВС  України  в Луганській  області Пархонюк Л.Г., яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР  за заявою про злочин від 23.09.2015 року. В судові засідання 23.11.2015 та 02.12.2015   скаржник Шилін В.А. не з’явився,  про день, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду скарги до суду не надходило. В ухвалі слідчий суддя  навів вимоги ч.3 ст.306 КПК України відповідно до якої розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких  оскаржується,  також  зазначив, що загальний строк розгляду скарги не більше 72 годин із моменту надходження скарги. З урахуванням викладених обставин слідчий суддя дійшов висновку про залишення скарги без розгляду та її повернення скаржнику, що не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.

-          відмова у відкритті провадження  особі, яка звернулась зі скаргою на рішення, дію чи бездіяльність, які відповідно до вимог ст. 303 КПК України не підлягають оскарженню до слідчого судді на стадії досудового розслідування.

         Приклади.

       1.   Заявник адвокат Сімейко А.М. звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області зі скаргою на постанову старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Луганській області Василевського В.В. про відмову у задоволенні клопотання захисника підозрюваної Литовченко О.В. про зміну або конкретизацію підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України. Як встановлено із тексту скарги  адвокатом було заявлено клопотання про зміну підозри, а саме виключенню із формулювання підозри твердження про те, що його підзахисна передавала «іншу інформацію» або конкретизувати підозру, зазначивши яка саме інформація мається слідчим на увазі.            Відмовляючи у відкритті провадження по скарзі Сімейко А.М. слідчий суддя зазначив, що  відповідно до вимог ст..303 КПК України не передбачено оскарження постанови слідчого про відмову у задоволенні клопотання щодо зміни кваліфікації дій підозрюваної, що КПК не зобов’язує слідчого вчинити у визначений кодексом строк процесуальні дії які вимагає у клопотанні заявник.

       2.  Поночовний С.А. звернувся до Новоайдарського районного суду Луганської області зі скаргою на постанови слідчого Новоайдарського РВ ГУВС від 27.11.2014 року, якими техпаспорт та транспортний засіб – автомобіль марки  LEXUS  модель RX 450 HYBRID  визнані і залучені до кримінального провадження у якості речових доказів та передані на тимчасове зберігання потерпілим Куренковій А.М. та Куренкову О.М.  Відмовляючи у відкритті провадження слідчий суддя в ухвалі від 20.02.2015 року зазначив, що виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст..303 КПК України. Оскарження постанови слідчого про визнання речей речовими доказами та передачу їх на зберігання потерпілому, зазначеною нормою не передбачено.

       3. 15.12.2015 року до Кремінського  районного суду Луганської області надійшла скарга Буряк Т.І. на бездіяльність прокурора прокуратури Кремінського району  Луганської області Резник Д.В., в якій заявник просила зобов’язати прокурора винести  постанову про звільнення від кримінальної  відповідальності Ямпольської Л.І. та Попова А.В. за строками давності.  Ухвалою слідчого судді  Кремінського районного суду Луганської області від 16.12.2015 року зазначену скаргу  на підставі ч.4 ст.304 КПК України повернуто Буряк Т.І., оскільки заявник звернулась з вимогами  які не передбачені  вимогами ст..303 КПК України.

        4.  Адвокат Безродняя В.Є. в інтересах Карцева М.С. звернулась зі скаргою на бездіяльність слідчого та процесуального керівника по кримінальному провадженню № 12014130530000138 від 25.02.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України в якій просила зобов’язати  слідчого СВ Попаснянського РВ ГУМВС України в Луганській області  та процесуального керівника вчинити дії, визначені п.2 ч.1 ст.284 КПК України.  Ухвалою слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області від 12.08.2015  року відмовлено у відкритті провадження.  Слідчий суддя зазначив, що п.1 ч.1 ст.303 КПК України  не передбачає обов’язку  слідчого закрити кримінальне провадження в певний строк, а тому така бездіяльність  не може бути  оскаржена згідно вимог  цієї статті. Нормами КПК України, а саме статтею  308 КПК України передбачена окрема процедура оскарження недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування.

            Закриваючи провадження з розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого  або прокурора під час досудового розслідування,  слідчі судді виходять з положень  ч.2 ст. 305 КПК України, відповідно до якої слідчий чи прокурор можуть самостійно скасувати рішення, передбачені пунктами 1, 2, 5, 6 частини першої статті  303 КПК України, припинити дію чи бездіяльність, що тягне за собою закриття провадження за скаргою.

             1. Ухвалою слідчого судді  Новопсковського районного суду Луганської  області від 26.02.2015 року закрито  провадження по справі за скаргою Пойди В.О. на постанову слідчого СВ Новопсковського РВ ГМВС України в Луганській області Литвинчук Д.І. від 04.02.2015 року про закриття кримінального провадження внесеного до  ЄРДР за № 12013030510000363 від 18.04.2013 року за ознаками кримінального правопорушення за ч.1 ст.364 КК України у зв’язку із скасуванням постановою прокурора прокуратури Новопсковського району Луганської області від 20.02.2015 року оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження і направленням   матеріалів кримінального провадження  для подальшого досудового розслідування.

             2. Ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 10.12.2015 року закрито провадження по скарзі Романова О.Є. про скасування постанови старшого слідчого СВ Лисичанського відділу поліції ГУНП України в Луганській області Кузьменко О.І. від 13.11.2015 року про відмову у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 12015130240000541 від 11.03.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та зобов’язання до вчинення певних дій. Як встановлено в судовому засіданні вищезазначеною постановою слідчого відмовлено у задоволенні клопотання потерпілого Романова О.Є. щодо одночасного допиту його та Погоромського М.А. Постановою прокурора прокуратури м.Лисичанська Зіньковського А.Ю. від 09.12.2015 року постанова слідчого про відмову у задоволенні клопотання скасована, за таких  обставин на час розгляду скарги відсутній предмет оскарження, тому провадження по скарзі  закрито.

 

Стаття 306 КПК України. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.

2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги.

3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

 

          Протягом періоду, що аналізується, слідчі судді районних та міських судів Луганської області  дотримувались строків призначення скарг до розгляду та строків розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого  або прокурора під час досудового розслідування, визначених ст. 306 КПК України.

             Водночас, встановлені частиною третьою статті 306 КПК України особливості розгляду скарг, зокрема, щодо обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника спричинюють складнощі із дотриманням 72-годинного строку розгляду.

           Згідно із даними  вищенаведеної таблиці, Лисичанським міським судом Луганської області 8 скарг розглянуто з порушенням строку. Як зазначено в узагальненні цього суду вищевказані 8 скарг були призначені до розгляду слідчими суддями у строки, передбачені ст.306 КПК України, але були розглянуті з порушення строків з об’єктивних причин, які не залежали від слідчих суддів.

            Крім того,  із довідок Старобільського районного суду Луганської області та  Новопсковського районного суду Луганської області, доданих до узагальнень,  вбачається що в цих судах з порушенням строків розглянуто по п’ять справ, у Сватівському районному судді – три справи розглянуто з порушенням строку.

            Основними причинами порушення строків розгляду скарг, про які вказують суди є:

-  випадки неявки особи, яка подала скаргу, в   судове засідання, незважаючи на належне її повідомлення у спосіб, що передбачений ст..135 КПК України, а оскільки її участь в судовому засіданні є обов’язковою, у слідчого  судді відсутні законні підстави для розгляду такої скарги; випадки неявки слідчого з поважних причин (Лисичанський міський суд, Новопсковський районний суд, Сватівський районний суд, Старобільський районний суд);

- те, що запитувані судом матеріали  або відповіді не надаються в межах 5-ти денного строку (Новопсковський районний суд,  Лисичанський міський суд, Старобільський районний суд);

 -  відсутність інтернет зв’язку при проведенні розгляду справи у режимі відео конференції, надходження клопотання про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції  ( Сватівський районний суд, Старобільський районний суд),

-  внаслідок заявлення відводу слідчому судді     (Новопсковський районний суд);

- знаходження судді в нарадчій кімнаті  по іншій справі, або знаходження судді у відпустці чи на лікарняному (Новопсковський районний суд, Сватівський районний суд).  

       Перелік рішень, які слідчий суддя може постановити за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування визначається статтею  307 КПК України.

       Стаття 307 КПК України. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

1. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.

2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

2) зобов’язання припинити дію;

3) зобов’язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

3. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

 

Приклади.

1.  Ухвалою слідчого судді Кремінського районного суду Луганської області від 06.03.2015 року скарга Маркової Л.Д. на бездіяльність прокурора прокуратури Кремінського району Безденежного В.Ю. щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР  була задоволена.  Прокурора  зобов’язано  внести відомості про кримінальне правопорушення слідчими Мусатовою І.М. та Москаль О.А. по факту невиконання судового рішення від 25.12.2012 року в повному обсязі. Як вбачається із ухвали слідчого судді прокурор перевіряв заяву Маркової Л.Д.  на підставі Закону України «Про звернення громадян». Задовольняючи скаргу слідчий суддя керувався  вимогами ч.1 та ч.3  статті 214 КПК України.

2.  Ухвалою  слідчого судді Сєвєродонецького суду Луганської області від 24.12.2015 року у задоволенні скарги Прокази А.М. на бездіяльність слідчого прокуратури Луганської області щодо невнесення в ЄРДР його заяви про вчинення кримінального правопорушення прокурором прокуратури Кремінського району Луганської області Черним М.М. за ст..364 КК України відмовлено. В ухвалі слідчий суддя навів вимоги ч.1 ст.9, ч.1, ч.5 ст.214 КПК  України,  ч.1 ст.2 КК України і зазначив про те, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які та по будь-яких обставинах заяви чи повідомлення, які на думку юридично необізнаного заявника є заявою  про злочин, а лише ті, які містять  достатні відомості про кримінальне правопорушення, однак заява Прокази А.М. таких відомостей не містить.

3. Ухвалою Міловського районного суду Луганської області від 25.06.2015 року задоволена скарга Дудник О.І., зобов’язано Міловський РВ ГУМВС України в Луганській області невідкладно зареєструвати  подану 09.06.2015 року заяву Дудник О.І. в порядку ст..60 КПК України до ЄРДР та розпочати за нею досудове розслідування у формі досудового слідства за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених статтями 146, 371, 373, 374 КК України. Як вбачається із ухвали в заяві Дудник О.І. зазначала про те, що 05.06.2015 року у першій половині дня, на території військової  частини А-0523, розташований в смт.Мілове Луганської області був затриманий її чоловік Дудник С.В., після чого його доставлено до Міловського РВ ГУМВС України в Луганській області. На час подачі зазначеної заяви, а саме 08.06.2015 року о 24.00 годині затриманий Дудник С.В. без документального підтвердження утримувався в райвідділі міліції. Задовольняючи скаргу Дудник О.І. слідчий суддя зазначив, що є факти, які потребують перевірки  і проведення слідчих дій для встановлення вищезазначених фактів, які не можуть бути виконані під час розгляду даної справи. Крім того, зазначив, що рапорт начальника СВ Міловського РВ ГУМВС та висновок  начальника штабу СВ Міловського РВ ГУМВС України, не відповідають питанням, поставленим у заяві Дудник О.І. що свідчить про поверхневу перевірку.

4.  Ухвалою слідчого судді Новоайдарського районного суду Луганської області від 04.02.2015 року  скарга Поночовного С.А. на дії слідчого СВ Новоайдарського РВ УМВС України у Луганській  області  Пономарьова Р.Ф. щодо неповернення тимчасово вилученого майна  залишена без задоволення. Відмовляючи у задоволенні скарги слідчий суддя в ухвалі зазначив про те, що у провадженні СВ Новоайдарського РВ ГУМВС знаходиться кримінальне провадження  № 120141305000368 від 24.08.2014 року  за ч.3 ст.289 КК України. Викрадений автомобіль переданий на тимчасове зберігання потерпілій Куренковій А.М. Крім того, 01.12.2014 року слідчим Оболонського РУ ГМВС України в м.Києві Чернявською Н.О. розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100010685 за ст.358  КК України  про підроблення доручення від 04.09.2014 року, на підставі якого автомобіль було знято з обліку для реалізації гр.Петровим В.Ю. і на автомобіль видано транзитні номери.  Досудове розслідування   по двом кримінальним провадженням  на час розгляду скарги слідчим суддею тривало, тому суд вважав що слідчий діяв у відповідності із вимогами статей 100,160-166,170-174 КПК України.  

               Із узагальнення, яке було надано Рубіжанським міським судом Луганської області вбачається,  що за 2015 рік було розглянуто 4 скарги на бездіяльність слідчого у вигляді неповернення тимчасово вилученого майна, з яких 1 скарга –повернута скаржнику за його заявою, 1 скарга – повернута скаржнику  у зв’язку із пропуском строку, 1 скарга – задоволена частково, в задоволенні 1 –єї скарги відмовлено, а саме ухвалою слідчого судді від 02.102015 року в задоволенні скарги на бездіяльність слідчого у вигляді неповернення  тимчасово вилученого майна – автомобіля - відмовлено у зв’язку із тим, що автомобіль слідчим не вилучався. 

5. Ухвалою слідчого судді Біловодського районного суду Луганської області від 17.12.2015 року  в задоволенні скарги Ковічка Г.І. на бездіяльність слідчого та прокурора відмовлено за необґрунтованістю. Як вбачається із ухвали в скарзі Ковічка Г.І. просила визнати незаконною бездіяльність   слідчого та процесуального керівника, зобов’язати провести допити свідків та обшук у громадян Снітко О., Терещенко А., Шепеля Г. Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчий суддя  зазначив, що свідки, на які вказувала Ковічка Г.І. вже були допитані. Щодо проведення обшуку у Снітко О.  була ухвала слідчого судді від 27.07.2015 року якою відмовлено у задоволенні клопотання про проведення обшуку за місцем мешкання цього свідка. Щодо проведення обшуку у Терещенко А. та Шепеля Г., слідчий суддя  навівши пояснення Ковічки Г.І. про те, що єдиною підставою для проведення обшуку у цих осіб є те, що вони обидва раніше судимі, зазначив, що вимоги Ковічки Г.І. про проведення обшуку ґрунтуються лише  на її припущеннях, інших підстав які б вказували на  причетність Терещенко А. та Шепеля Г. до скоєння крадіжки немає, тому з урахуванням вимог ст..30 Конституції України не вбачається законних підстав для  зобов’язання слідчих органів провести обшуки у вказаних осіб.

6.  Ухвалою слідчого судді Сєвєродорнецького міського суду Луганської області від 06.11.2015 року задоволена скарга адвоката Сімейко А.М. на бездіяльність слідчого з ОВС 1-го відділення СВ УСБУ в Луганській області Бушного О.О.  Зобов’язано  слідчого провести всі ті слідчі дії, про проведення яких заявлено в першому пункті клопотання адвоката Сімейко А.М. від 22.10.2015 року. Як вбачається із ухвали слідчого судді адвокатом Сімейко А.М.  було вручено слідчому клопотання про зміну підозри Махуренко С.В. у зв’язку із тим, що  описані в підозрі дії не утворюють складу злочину, і  про проведення слідчих та розшукових дій щодо встановлення сплати Махуренко С.В. податків до самопроголошеної республіки, яких саме та їх розмір, але слідчий розглянув дане клопотання та надав відповідь від 29.10.2015 року. Слідчий суддя навів вимоги статей 220, 84, ч.4 ст.38  КПК України, та зазначив, що клопотання  розглянуто  не в повній мірі, постанова про результати розгляду клопотання слідчим не винесена та не вручена особі, що слідчий  повинен розглянути клопотання по суті та вжити заходів по збиранню доказів які підтверджують або спростовують наявну підозру.

7. Ухвалою слідчого судді Білокуракинського районного суду Луганської області від 03.07.2015 року  відмовлено у  задоволенні скарги адвоката Вовка В.В. що діє в інтересах підозрюваної Дубової М.М. на дії слідчого СВ Білокуракинського РВ ГУМВС України в Луганській області Вихрової Н.В. щодо відмови у призначенні повторної судово-економічної експертизи та скасуванні постанови слідчого від 08.06.2015 року про часткове задоволення клопотання по кримінальному провадженню № 12014130440000316 від 06.10.2014 року щодо  підозрюваної Дубової М.М. за ч.2  ст.191 КК України. Слідчий суддя в ухвалі навів вимоги статей 304, 305,306,307 КПК України і зазначив, що постановою слідчого від 18.06.2015 року було призначено додаткову економічну  експертизу з урахуванням питань, які пропонувала сторона захисту підозрюваної. Призначення додаткової експертизи слідчий суддя вважав правильним, оскільки висновки експерта були неповними через  ненадання експерту додатково вилучених  первинних документів.

8. Ухвалою слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 22 травня 2015 року задоволена скарга адвоката Осьмак Я.В. в інтересах Гуртяк Л.С., скасована постанова слідчого СВ Сватівського РВ ГУМВС України в Луганській області Яковенко Д.О. про закриття кримінального провадження від 15.05.2015 року за ч.1 ст.197-1 КК України, поновлено кримінальне провадження.  Як вбачається із  ухвали слідчого судді  скарга обґрунтована тим, що 10.04.2015 року Гуртяк Л.С. звернулась до Сватівського РВ ГУМВС України в Луганській області із заявою про те, що Тетюков С.І. та Грицаєнко А.Ф.  незаконно використовують належну їй на підставі свідоцтва про право спадкування, земельну ділянку. В постанові про закриття кримінального провадження  слідчий зазначив, що у Тетюкова С.І. та Грицаєнко А.Ф. не було умислу на захоплення земельної  ділянки. Скасовуючи  постанову про закриття кримінального провадження слідчий суддя навів вимоги ст..93, ч.1 ст.94 КПК України і  зазначив про те, що слідчим не витребувані в повному обсязі докази, які підтверджують або спростовують факт самовільного зайняття земельної ділянки Тетюковим С.І. та Грицаенком А.Ф.,   слідчим не встановлена спричинена шкода законному володільцу або власнику, землевпорядник Посохова С.В. під час допиту  вказала, що Тетюков С.І. та Грицаенко А.Ф. обробляли цю земельну ділянку безпідставно та без відповідних дозволів.

9.  Ухвалою слідчого судді Кремінського районного суду Луганської області від 13.02.2015 року скарга Варв’янської М.Г. на постанову слідчого СВ Кремінського РВ ГУМВС України в Луганській області Москаль О.А. від 02.02.2015 року  про закриття кримінального провадження  № 12014130460000630 від 21.07.2014 року за ч.1 ст.382 КК України задоволена, а постанова слідчого скасована. В ухвалі слідчий суддя зазначив про те, що Коротенко Т.І. знає про наявність у неї грошового зобов’язання з 2012 року, свою обіцянку, зафіксовану в розписках, виплатити   Варв’янській  М.Г. суму боргу, стягнутого на її користь за рішенням суду, не виконує,  будь-яких заходів для повернення боргу не вживає. Вважає, що слідчим не перевірено чи не вбачається факт бездіяльності боржника, спрямований на ухилення від повернення боргу, тому рішення про закриття кримінального провадження є передчасним.

10. Ухвалою слідчого судді Кремінського  районного суду Луганської області від 25.11.2015 року  задоволена скарга Проказа А.М.  на постанову прокурора прокуратури  Кремінського району Черного М.М. про закриття кримінального провадження № 12015130460000221 від 09.11.2015 року. Задовольняючи скаргу слідчий суддя в ухвалі зазначив про те, що орган досудового слідства не виконав у повному обсязі висновки суду щодо проведення необхідних слідчий дій, викладених в ухвалі Апеляційного суду Луганської області від 31.01.2014 року та в ухвалі Кремінського районного суду Луганської області від 06.05.2015 року.

11.  Ухвалою слідчого судді Новопсковського районного суду Луганської області від 28.09.2015 року відмовлено у задоволенні скарги Андрущенко П.О. на постанову слідчого СВ Новопсковського РВ ГУ МВС України в Луганській області Рідченко К.І. від 29.07.2015 року про закриття кримінального провадження № 12015130510000061 від 23.02.2015 року за ч.1 ст.367 КК України.  Відмовляючи в задоволенні скарги слідчий суддя навів в ухвалі вимоги ч.2 ст.307, ст.284, ч.1 та ч.2 ст.91, ч.1 ст.92, ч.2 ст.93 КПК України і зазначив, що погоджується з висновками слідчого, викладеними в оскаржуваній постанові щодо відсутності в діях службових осіб УПФУ в Новопсковському районі складу інкримінованого їм діяння, так як була проведена ретельна перевірка, зібрані документи, допитані свідки. Тому постанова є обґрунтованою, прийнятою після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин  кримінального провадження та безпосередньої оцінки слідчим показань та документів, які стосуються  цього провадження у їх сукупності, відповідає вимогам ст..110 КПК України. Одночасно, слідчий суддя дійшов висновку що особою, яка подала скаргу не наведено інших переконливих доводів, які б свідчили про те, що шляхом проведення додаткових дій за результатами розгляду його заяви будуть встановлені достатні дані, які б унеможливлювали закриття кримінального провадження.

            Із узагальнення Рубіжанського міського суду Луганської області вбачається, що за 2015  рік було розглянуто 4 скарги  на рішення прокурора та слідчого про закриття кримінального провадження. Так, ухвалою слідчого судді від 11.01.2016 року скасована постанова заступника прокурора м.Рубіжне Щукіна О.О. від 30.11.2015 року про закриття кримінального провадження за № 12015130330000223 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289, ч.1 ст.364-1, ч.2 ст.382, ч.1 ст.388 КК України, оскільки підозра по кримінальному провадженню нікому не вручалась, тому постанова прийнята прокурором за межами своїх повноважень.

         Аналіз судової практики  надходження та розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування, показує, що найбільш чисельною категорією скарг - є саме скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР  після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також на рішення слідчого або прокурора про закриття кримінального провадження.   Є також скарги на неповернення тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК, на нездійснення інших процесуальних дій, які  слідчий зобов’язаний вчинити у визначений  Кодексом строк.

          Як вбачається з даних, наведених в  таблиці, слідчими суддями найбільше було прийнято рішень про відмову в задоволенні скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора  під час досудового розслідування.

           Проведене узагальнення показало, що скарги передаються на розгляд слідчим суддям  відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 35 КПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Зокрема, вбачається, що під час розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, слідчі судді дотримуються вимог   порядку розгляду таких скарг, а під час постановлення ухвали керуються вимогами КПК 2012 року. Резолютивна частина ухвал викладається відповідно до вимог статей 307, 372 КПК України,  в ній зазначається висновок суду щодо результату розгляду скарги,   у разі її задоволення вказується висновок суду щодо рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, також зазначаються строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

     ІІІ. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування.

          Стаття 309 КПК України передбачає оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування. Таким чином,  реалізується одна із засад кримінального провадження, закріплена у ст. 7 КПК України – забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

                Згідно із статистичною інформацією в період з 01.01.2015 р. по 31.12.2015 р. апеляційним судом Луганської області було розглянуто 178 апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів.

                 Із цих скарг  за результатами перевірки ухвал слідчих суддів, постановлених у відповідності до Глави 26 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області були подані скарги  на ухвали про:

№ з/п	Апеляційну скаргу  подано на ухвалу про	Усього розгля-нуто               (сума граф 2-3)	Ухвалу зали-шено без змін	Скасова- но ухвалу і постанов-лено нову ухвалу
А	Б	1	2	3
1	відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження	22	7	15
2	відмову у задоволенні скарги на постанову прокурора про закриття кримінального провадження	5	3	2
3	повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора	8	3	5
4	відмову у відкритті провадження по скарзі на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора	4	1	3
5	Інші (що стосується розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування)	10	6	4
6	Усього (сума рядків 1-5)	49	20	29

 

Приклади.

     1.  Так, ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 05.05.2015 року скасована ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги Проказа Андрія Михайловича на постанову  слідчого Кремінського РВ ГУМВС  України в Луганській області Новосельської Н.М. від 25.03.2015 року про закриття кримінального провадження № 12015130460000220 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст..356 КК України і постановлена нова ухвала, якою скарга Проказа А.М. задоволена, а постанова про закриття кримінального провадження скасована і матеріали кримінального провадження направлені прокурору для здійснення досудового розслідування.

      Як вбачається із ухвали апеляційного суду слідчим не в повному обсязі були виконані вимоги статей 91,93 КПК України, а слідчим суддею належним чином не перевірені обставини, викладені у заяві Проказа А.М., а саме щодо неправомірності на його думку дій Крахмальова М.М., які виразилися у незаконному самовільному утриманні його дитини Проказа М.А., порушенні його  Конституційних батьківських прав, в невиконанні рішення Апеляційного суду Харьківської області від 03.02.2015 року згідно з яким визнано його батьківство дитини Проказа Мілани Андріївни, 10.09.2010 року народження та встановлено місце проживання разом з батьком Проказа А.М.

        Також зазначено, що слідчим не було проведено жодної слідчої дії на перевірку заяви Проказа А.М., а наявне в матеріалах кримінального провадження пояснення Крохмальова М.М. здобуте з порушенням вимог закону, до відкриття кримінального провадження, а тому є сумнівним з точки зору допустимості.

        2. Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 21.09.2015 року скасована ухвала слідчого судді Кремінського районного суду Луганської області від 01.09.2015 року про відмову у задоволенні скарги Дубовик Н.І. на постанову слідчого СВ Кремінського РВ ГУМВС України в Луганській області Новосельської Н.М.  від 08.07.2015 року про закриття кримінального провадження № 12015130460000076  за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, постановлена нова ухвала, якою скарга Дубовик Н.І. задоволена, а постанова про закриття кримінального провадження скасована і матеріали направлені прокурору для проведення досудового слідства.

             Як вбачається із ухвали  суду слідчим неповно дослідженні обставини кримінального провадження, що передбачено ст..94 КПК України. Так, постановою слідчого від 20.04.2015 року  була призначена  судово-почеркознавча експертиза на вирішення якої в тому числі було постановлено запитання: чи виконаний підпис і рукописний текст під впливом збиваючих факторів (в тому числі  в стані хвороби). Експерт заявляв клопотання слідчому про надання додаткових матеріалів,  а саме даних про знаходження Дубовика С.М. на обліку у будь-яких  медичних  закладах, на що  слідчий  у відповіді від 03.06.2015 року  зазначила, що Дубовик С.М. у медичних закладах на обліку не перебуває, медична документація відсутня. Незважаючи на те, що в подальшому до матеріалів кримінального провадження долучена відповідь головного лікаря КУ «Кремінське РТМО» Кульбач Л.А.  від 08.06.2015 року про те, що Дубовик С.М. проходив стаціонарне і амбулаторне лікування в терапевтичному  відділенні та  у невролога,  слідчий медичну документацію не витребував, і експерту її не надав.  В судовому засіданні апеляційного суду експерт Мацюк О.В. пояснила, що не відповіла на поставлене слідчим запитання щодо наявності збиваючих факторів при підписанні Дубовиком С.М. заповіту, так як не була надана медична документація щодо наявності хвороб у Дубовика С.М.

 

     3. Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 17.07.2015 року скасована ухвала слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.07.2015 року якою відмовлено у задоволенні скарги захисника Кузнецової Т.А. в інтересах  Боцмановського М.М. на  постанову слідчого в ОВС слідчого відділу СУ прокуратури Луганської області Шабельського А.М. від 29.04.2015 року про закриття кримінального провадження № 42015130000000054 від 06.03.2015 року за ч.2 ст.365 КК України,  постановлена нова ухвала, якою скасована постанова слідчого про закриття кримінального провадження і матеріали направлені прокурору Луганської області для проведення досудового слідства.

          Як вбачається із ухвали апеляційного суду слідчим не достатньо були з’ясовані обставини щодо встановлених у Боцмановського М.М.  тілесних ушкоджень, механізму їх спричинення, не були допитані  черговий міліціонер Маринов Ю., який викликав швидку медичну допомогу хворому Боцмановському М.М., фельдшер Ірха І.В., лікар Солодовниченко С.В., не  з’ясована причина зміни  своїх пояснень  Боцмановським М.М. щодо спричинення йому тілесних ушкоджень, не з’ясовано у Боцмановського М.М.  особисті дані працівників міліції на яких він посилається щодо застосування до нього недозволених методів досудового слідства, а також не було вирішено питання про пред’явлення цих осіб йому для впізнання. Зазначені обставини залишились і поза увагою слідчого  судді.

   4. Ухвалою апеляційного суду Луганської  області від 04.12.2015 року  скасована ухвала слідчого судді  Кремінського районного суду Луганської області від 24.11.2015 року  якою відмовлено  у задоволенні скарги Головченка А.О. на постанову  старшого слідчого СВ Кремінського РВ ГУМВС України в Луганській області Юшко О.В. про закриття кримінального провадження № 12015130460000435 від 17.10.2015 року за ч.1 ст.358 КК України, постановлена  нова ухвала, якою   скасована постанова про закриття кримінального провадження і матеріали кримінального провадження направлені для продовження досудового слідства.

           Як вбачається із ухвали  апеляційного суду  слідчий суддя не приєднав до матеріалів справи і не дослідив оскаржувану заявником Головченком А.О. постанову про закриття кримінального провадження від 17.10.2015 року, не перевірив матеріали кримінального провадження і не надав їм оцінки. Скасовуючи постанову про закриття кримінального провадження  апеляційний суд  зазначив про те,  що висновки слідчого про те, що факт підроблення підпису в наказі про звільнення, навіть якщо і мав місце, то вказане діяння являється малозначним, є неприпустимими,  оскільки слідчий при прийнятті  процесуального рішення зобов’язаний посилатись на достовірно встановлені ним факти, а не на припущення. Крім того, заява Головченка А.О. про наявність в діях директора КП «Креміннатеплокомуненерго» Розсоха О.І. ознаків кримінального  правопорушення, передбаченого ст..397 КК України ( втручання  в діяльність захисника чи представника особи) органами досудового розслідування  в порядку передбаченому ст..214 КПК України не перевірялась, процесуальне рішення не приймалось.

              Спірним є питання, чи може  суд  апеляційної інстанції при скасуванні  ухвали слідчого судді, якою скарга не була розглянута по суті,  розглядати скаргу на рішення, дію, бездіяльність слідчого, прокурора по суті?

             Так, відповідно до ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову. Зі змісту зазначеної статті слідує, що апеляційний суд за наслідками  розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не має права направляти скаргу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Разом з тим, якщо суд першої інстанції повернув скаргу або відмовив у відкритті провадження, на підставі ч.2 чи ч.4 ст.304 КПК України, тобто слідчий суддя фактично скаргу по суті не розглядав, апеляційний суд скасовуючи таку ухвалу і розглядаючи скаргу  по суті, позбавляє учасників судового розгляду можливості оскарження, оскільки ухвали апеляційного суду, прийняті за наслідками розгляду ухвал слідчого судді оскарженню не підлягають.

            Крім того, виникає питання, яким чином апеляційний суд повинен розглядати скаргу на рішення, дію, бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування: відкривати провадження, призначати скаргу до розгляду з повідомленням учасників процесу відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, або керуватись вимогами ч.4 ст.405 КПК України відповідно до яких неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження до апеляційного суду не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

             В Апеляційному суді Луганської області склалася така практика що, якщо слідчим суддею скарга не розглядалась по суті ( повернута, відмовлено у відкритті провадження)  і така ухвала слідчого судді скасовувалась апеляційним судом, то апеляційний суд постановляв нову ухвалу, якою призначав судовий розгляд для розгляду скарги по суті.

Приклади:

 

1. Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 24.03.2015 року скасована ухвала слідчого судді Старобільського районного суду Луганської області від 02.02.2015 року, якою повернуто скаргу Калмикова В.Ф. на постанову про закриття кримінального провадження від 29.10.2013 року   і призначено судовий розгляд в суді першої інстанції. Як зазначено в ухвалі апеляційного суду,  доводи Калмикова В.Ф. про те, що він не пропустив строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження від 29.10.2013 року оскільки копію вказаної постанови отримав 21.01.2015 року, не спростовані в ухвалі слідчого судді, тому висновок  слідчого судді про те, що скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України є поспішним. Крім того, посилання  слідчого судді на відсутність копії оскаржуваної постанови слідчого не є підставою для повернення скарги.

 

2. Ухвалою  Апеляційного суду Луганської області від 06.04.2015 року скасована ухвала слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 06.03.2015 року, якою повернуто скаргу захиснику Чернобай С.С.  на постанову про закриття кримінального провадження від 23.03.2015 року  за ч.1 ст.286 КК України  і призначено судовий розгляд в суді першої інстанції. Як вбачається із ухвали апеляційного суду,   слідчий суддя повернув скаргу з тих підстав, що вона була подана особою, яка не мала на це права.  Не погодившись із висновком слідчого судді, апеляційний суд навів зміст постанови про закриття кримінального провадження, із якої вбачається, що слідчий дійшов висновку про винуватість Куліковського В.В. у скоєнні ДТП на підставі опитування її учасників без проведення відповідної експертизи і постановив матеріали щодо нього направити начальнику ДАІ для притягнення до адміністративної відповідальності.

            Проте Куліковський В.В. та його адвокат Чернобай С.С не погодились с таким висновком, посилаючись на наявність обоюдної вини.

            Колегія суддів вважала, що слідчим суддею не взято до уваги положення ч.1 ст.62 Конституції України, згідно із яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

             На момент звернення адвоката  Чернобая С.С. зі скаргою, вина учасників ДТП не була доведена, питання про визнання осіб потерпілими, слідчим фактично не вирішувалося. За таких умов остаточне рішення про те, хто є винуватцем і потерпілим внаслідок даної ДТП, може бути зроблено лише в результаті розгляду матеріалів  справи про адміністративне правопорушення, отже відмова представникові Куліковського В.В. в оскарженні постанови слідчого про закриття кримінального   провадження може призвести до  порушення прав Куліковського В.В.

 

3. Ухвалою  Апеляційного суду Луганської області від 18.11.2015 року скасована ухвала слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 04.09.2015 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою  Трішиної А.М. і призначено судовий розгляд в суді першої інстанції.

       Відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя зазначив про те, що скарга подана на рішення прийняті  дільничними інспекторами, що не передбачено статею 303 КПК України. Скасовуючи ухвалу слідчого судді, апеляційний суд зазначив про те, що заявниця зверталась до прокурора м.Лисичанська Луганської області з заявами про злочин 03.06.2015 року та 25.06.2015 року,  які були спрямовані для розгляду та прийняття рішення до Лисичанського МВ ГУМВС України в Луганській області і за результатами розгляду яких Трішиной А.М. була направлена відповідь про те, що її звернення розглянуті і рекомендовано звертатись до суду м.Лисичанська у приватному порядку. Апеляційний суд зазначив, що слідчий суддя не звернув уваги на вимоги скарги, а саме на зобов’язання органа дізнання внести відомості про злочин до ЄРДР, після визнання протиправними дій дільничних  інспекторів міліції і скасування прийнятих ними рішень, штучно звузив предмет оскаржування,  фактично погодився з рішеннями які були прийняті посадовими особами як органу внутрішних справ так і прокуратури стосовно розгляду заяви Трішиної А.М. в межах Закону України «Про звернення громадян», не витребував матеріали за скаргою в органу МВС і не перевірив, які посадові особи і які рішення приймали, чим обмежив заявниці доступ до правосуддя.

4. Ухвалою  Апеляційного суду Луганської області від 08.04.2015 року скасована ухвала слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.03.2015 року, якою   скарга Небрачного К.В. на постанову про закриття кримінального провадження повернута заявнику,з тих підстав, що скарга подана особою, яка не мала права подавати скаргу, оскільки  заявником не було додано належного документу на підтвердження його повноважень на участь у кримінальному провадженні.

            Скасовуючи ухвалу слідчого судді і призначаючи  новий розгляд в суді першої інстанції, апеляційний суд зазначив про те, що відповідно до довідки слідчого управління ГУ УМВС України в Луганській області кримінальне провадження № 1203030110000297, яке закрито постановою слідчого та яке оскаржується заявником, було об’єднано  з кримінальними провадженнями  за № 1201300110000013, по якому Небрачний К.В. був визнаний потерпілим, та за № 12012030110000298. Підставою для  визнання Небрачного К.В. потерпілим, було те, що 01.12.2011 року в реанімаційному відділенні лікарні ім..Тітова у м.Лисичанську Луганської області наступила смерть його дружини Небрачної І.С. та їх новонародженої дитини. Ці ж події були приводом  та підставою для  порушення кримінальних справ та в подальшому внесення відомостей в ЄРДР.

              Відповідно до ч.3 ст.307 КПК України  ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

              Згідно  із ч.2 ст.309 КПК України  під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.  Згідно із ч.3 ст.309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

              Частина 4 статті 399 КПК України передбачає, що суддя-відповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 КПК України.     

Приклади.

1. Ухвалою  судді судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду від 03.06.2015 року відмовлено  у відкритті провадження за апеляцією Зобенко М.В. на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області  від 29.05.2015 року про відмову у задоволенні скарги Зобенко М.В. на бездіяльність заступника прокурора Луганської області Квятківського Ю.В. щодо невнесення  в ЄРДР заяви про вчинення кримінального правопорушення. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суддя в ухвалі  навів вимоги ч.2, ч.3 ст.309 та ч.4 ст.399  КПК України.

         Аналогічні ухвали були постановлені суддями:

28.08.2015 року по апеляційній скарзі Клиги О.В. на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 12.08.2015 року якою відмовлено у задоволенні скарги Клиги О.В. на бездіяльність заступника прокурора Луганської області Бондаренко С.О. щодо внесення в ЄРДР заяви про вчинення кримінального правопорушення;

16.09.2015 року по апеляційній скарзі Сивоконь Л.О. на ухвалу слідчого судді Старобільського районного суду Луганської області від 02.09.2015 року якою відмовлено у задоволенні скарги Сивоконь В.М. на бездіяльність слідчого СВ Старобільського РВ ГУМВС України в Луганській області Антоненко О.М., яка полягала в  ненадання  потерпілій відповіді на її клопотання про надання інформації про повідомлення про підозру Сивоконь В.М. та складання обвинувального акту;

06.11.2015 року по апеляційній скарзі адвоката Татунця В.В.  на ухвалу  слідчого судді Білокуракинського районного суду Луганської області від 06.10.2015 року якою відмовлено в задоволенні скарги на бездіяльність прокурора, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

2. Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду від 03.08.2015 року відмовлено у відкритті провадження по апеляційній скарзі Орлової В.В. на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07.07.2015 року якою відмовлено у задоволенні скарги Орлової В.В. на бездіяльність оперативного чергового СВ Сєвєродонецького МВ ГУМВС України в Луганській області Болотова О.П. щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження   суд   керувався ч.3 ст.307, ст..309, ч.4 ст.399  КПК України.

            Аналогічні ухвали були постановлені судовою колегією суддів:

20.08.2015 року по апеляційній скарзі захисника обвинуваченого Карцева М.С. адвоката Безродньої В.Є. на ухвалу слідчого судді Попаснянського районного суду Луганської області від 12.08.2015 року про відмову у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність слідчого та прокурора;

06.11.2015 року по апеляційній скарзі  представника профспілкової організації ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» адвоката Юрченко В.Г. на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського  суду Луганської області від 06.11.2015 року якою  відмовлено у задоволенні скарги  представника профспілкової організації ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» адвоката Юрченко В.Г. про скасування постанови прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька Гордієнко Б.А. від 16.10.2015 року про відмову у поверненні вилученої банківської справи за рахунком №26000300106625 у АТ «Ощадбанк» в  рамках кримінального провадження № 12014130370004226.

10.11.2015 року по апеляційній скарзі голови профспілкового комітету ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» Черниша В.С. на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 04.11.2015 року якою відмовлено у задоволенні скарги голови профспілкового комітету ПрАТ «Сєвєродонецьке об’єднання «Азот» Черниша В.С. на дії прокурора Гордієнко Б.А., який постановою від 16.10.2015 року відмовив у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження.

             Аналіз ухвал апеляційного суду про відмову у відкритті провадження по апеляційним скаргам на вищезазначені  ухвали слідчого судді свідчить про різну практику  щодо  розгляду даної категорії скарг,  а саме  рішення ухвалюються суддею одноособово або колегіально.  Крім того, в ухвалах одні судді зазначають про оскарження ухвали апеляційного суду в касаційному порядку, а  інші - що ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

              Із ухвал  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які були постановлені за результатами розгляду  касаційних скарг на ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті провадження, вбачається, що касаційний суд  відмовляє у відкритті провадження  з тих мотивів, що немає підстав для задоволення скарги.

             Статистичних даних про скасування у 2015 році в касаційному порядку  таких ухвал апеляційного суду немає.

              Відповідно до вимог ч.3 ст.399 КПК України  апеляційна скарга повертається, якщо:

1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;

2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;

3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді  апеляційної інстанції;

4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

             Аналіз ухвал апеляційного суду про повернення апеляційних скарг свідчить про різну практику щодо  розгляду даної категорії скарг,  а саме  рішення ухвалюються суддею одноособово або колегіально. Практично всі судді в ухвалах зазначають про можливість оскарження ухвали апеляційного суду в касаційному порядку. Статистичних даних про скасування у 2015 році  в касаційному порядку таких ухвал апеляційного суду немає.

 Приклади:

1. Ухвалою судді апеляційного суду Луганської області від 07.12.2015 року  апеляційна скарга прокурора відділу прокуратури Луганської області Нетикші П.В. на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.10.2015 року про задоволення скарги Єрмоленко О.С., Байгуш Н.П. на постанову слідчого в ОВС 2-го слідчого відділу слідчого управління прокуратури Луганської області Плахоті В.С. від 04.06.2015 року про закриття кримінального провадження № 42013030580000005 від 01.02.2013 року – повернута прокурору.

          В ухвалі суддя послався на вимоги частин 2, 3  ст.309 КПК України і зазначив що вищезазначена ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає. Керувався суддя вимогами ст..399 КПК України.

           Аналогічна ухвала була постановлена суддею апеляційного суду 18.06.2015 року по апеляційній скарзі Мартиненка О.В. на ухвалу слідчого судді Кремінського районного суду Луганської області від 15.06.2015 року якою відмовлено у задоволенні  скарги на бездіяльність слідчого.

2. Ухвалою судді апеляційного суду Луганської області від 27.10.2015 року апеляційна скарга Трішиної А.М. на ухвалу слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 04.09.2015 року якою відмовлено у відкритті провадження  за скаргою Трішиної А.М. щодо визнання протиправними дії дільничних інспекторів Остапенко С.В., Черних С.О., скасування висновків від 09.06.2015 року та від 27.06.2015 року, зобов’язання органу дізнання Лисичанського МВ ГУМВС в Луганській області внести заяви Трішиної А.М. про злочини в ЄРДР- повернута Трішиній А.М.

        В ухвалі суддя навів вимоги п.3 ч.2 ст.395 КПК України відповідно до якого апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, якщо інше не передбачено КПК, може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення, і зазначив, що апеляційна скарга Трішиної А.М. подана після закінчення строку на апеляційне оскарження і не містить клопотання про поновлення цього строку. Повертаючи апеляційну скаргу суддя керувався п.4 ч.3 ст.399 КПК України.

        Аналогічні ухвали були  постановлені суддею апеляційного суду:

 13.10.2015 року по апеляційній скарзі адвоката Юрченка В.Г.  на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду від 29.09.2015 року про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження;

05.08.2015 року по апеляційній скарзі Клиги О.В. на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22.07.2015 року про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

17.04.2015 року по апеляційній скарзі Монакова В.С. на ухвалу Рубіжанського міського суду Луганської області від 10.04.2015 року про повернення скарги на протиправну бездіяльність прокурора м.Рубіжне Онуфрієнко О.В. щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

3. Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду від 17.07.2015 року апеляційна скарга Бикова О.А. та його представника адвоката Овчаренко О.В. на ухвалу слідчого судді Старобільського районного суду Луганської області від 10.07.2015 року про відмову у задоволенні скарги Бикова О.В. на бездіяльність СВ Старобільського РВ ГУМВС України в Луганській області про внесення інформації про кримінальне правопорушення до ЄРДР- повернута Бикову О.А. та його представнику адвокату Овчаренко О.В.

         В ухвалі суду наведені вимоги ч.3 ст.307 КПК України і зазначено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого про відмову у задоволенні скарги щодо невнесення інформації до ЄРДР не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження. Крім того, суд навів вимоги ст..393 КПК України яка містить перелік осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, і зазначив, що заявник та його представник не вказані особами, які мають право апеляційного оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження. Відповідно до вимог п.2 ст.399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

           Окрім зазначених ухвал апеляційним судом розглядались інші скарги на ухвали слідчих  суддів про відмову у відкритті провадження та про повернення скарг, про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування:

Приклади:

1. Ухвалою колегії суддів апеляційного суду від 30.09.2015 року залишена без змін ухвала слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.09.2015 року про відмову у відкритті провадження за скаргою на постанову старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Луганській області Василевського В.В. про відмову у задоволенні клопотання щодо зміни змісту підозри повідомленої Литовченко О.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України та витребування інформації щодо кваліфікації дій Боженка В.В. Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги суд послався на вимоги ст..303 КПК України, в якій зазначений вичерпний перелік дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

          Аналогічне  рішення приймалось апеляційним судом 01.10.2015 року по апеляції захисника Сімейка А.М. в інтересах Літовченко О.В. на ухвалу слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.09.2015 року про відмову у відкритті провадження

2. Ухвалою колегії суддів апеляційного суду від 10.09.2015 року залишена без змін ухвала слідчого судді Старобільського районного суду Луганської області від 27.08.2015 року, якою  скарга Мироненка С.І. на  постанову слідчого СВ Старобільського РВ ГУМВС України в  Луганській області Джури С.В. від 26.02.2013 року про закриття кримінального провадження № 12013030580002035 від 21.11.2013 року за ст..185 КК України, повернута заявнику. Апеляційний суд  погодився із висновком  слідчого судді про те, що причина  пропуску заявником строку на оскарження постанови про закриття кримінального провадження  виходячи із аналізу статті 116  КПК України  є неповажною.

3. Ухвалою колегії суддів апеляційного суду від 11.09.2015 року залишена без змін  ухвала слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25.08.2015 року, якою скарга Серокурова Р.М. на постанову слідчої СВ Сєвєродонецького  МВ ГУМВСУ в Луганській області Скрипник Н.В. від 01.08.2015 року про закриття кримінального провадження № 12013030370004138 від 19.11.2013 року повернута заявнику у зв’язку із пропуском строку на оскарження постанови і не порушенням питання про його поновлення.

4. Ухвалою  колегії суддів апеляційного суду  від 08.09.2015 року залишена без змін ухвала слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 31.08.2015 року якою відмовлено у задоволенні скарги на дії слідчого відділу розслідування ДТП СУ ГУМВ України в Луганській області. Апеляційний суд навів в ухвалі вимоги  ч.1 ст.45, ст.. 221 КПК України, навів пояснення слідчого про те, що на час подання клопотання і скарги адвокатом Юрченко В.Г. процесуальний статус Бондаренко О.О. по справі не визначений,  і погодився із висновком слідчого судді про те, що норми ст..221 КПК України не розповсюджуються в даній  ситуації на адвоката як сторону захисту і йому правомірно відмовлено у задоволенні клопотання щодо допуску у кримінальному провадженні в якості захисника та ознайомлення з матеріалами провадження. 

5. Ухвалою колегії суддів апеляційного суду від 29.09.2015 року скасована ухвала слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.09.2015 року, постановлена нова ухвала, про здійснення спеціального досудового розслідування в рамках кримінального провадження щодо підозрюваного «Особа 1» за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.1 ст.263   КК України. Скасовуючи ухвалу слідчого судді,  апеляційний суд зазначив, що склад злочину передбачений ч.1 ст.258-3 КК України входить  до переліку зазначеному в ст..297-1 КПК України; що суттєвих порушень вимог ст..135 КПК країни стосовно порядку здійснення виклику підозрюваного немає; що підозрюваний оголошений в державний розшук і згідно  даних матеріалів кримінального провадження перебуває на тимчасово окупований території у м.Луганську.

ІV. Проблемні питання, які зазначили судді в узагальненнях,  що виникають при розгляді таких скарг.

1) Перелік дій, рішень та бездіяльності слідчого  та прокурора, які можуть бути оскаржені до слідчого судді визначений статтею 303 КПК  України. Передбачена можливість оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений кодексом строк. Однак закон не визначає поняття процесуальних дій на відміну від слідчих дій. За вказаних обставин виникає питання, за якими критеріями визначається поняття процесуальних дій, нездійснення яких може бути оскаржено до слідчого судді відповідно до ст..303 КПК України.

2) КПК України  не визначає вимоги, які повинні містити в собі скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора під час досудового розслідування. Трапляються випадки, коли зі змісту скарги не завжди можливе встановлення рішення, дія чи бездіяльність якого органу досудового розслідування оскаржується. Таким чином слідчий суддя позбавлений можливості як постановити ухвалу про відмову у відкритті провадження з розгляду скарги, так і повернути   скаргу особі, яка її подала, водночас він позбавлений можливості здійснити належні виклики в судове засідання усіх учасників судового провадження. Тому незрозуміло, яке саме процесуальне рішення потрібно постановити слідчому судді в такому випадку.

3) Перелік рішень, які слідчий суддя може постановити за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, визначається ст..307 КПК України. Проте трапляються випадки, коли особа, яка подала скаргу, в судовому засіданні просить залишити скаргу без розгляду. Незрозуміло, яке в такому випадку рішення повинен постановити слідчий суддя, виходячи, в  тому числі, з принципу диспозитивності кримінального судочинства.

        (В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 року № 1640/0/4-12 зазначено про те, що подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування згідно з ч.1 ст.305 КПК України не зупиняє виконання рішення чи дії слідчого, прокурора. Водночас відповідно до зазначеної  норми  слідчий чи прокурор має право самостійно реагувати та усувати допущені порушення без рішення слідчого судді по суті скарги. У разі самостійного скасування слідчим чи прокурором рішення, припинення оскаржуваної дії чи бездіяльності слідчий суддя закриває провадження за скаргою шляхом постановлення відповідної ухвали.

           Із аналізу ухвал, які надані судами, вбачається, що особа, яка подала скаргу, заявляє клопотання про залишення її без розгляду в тих випадках, коли дія або бездіяльність припинені. З урахуванням  роз’яснень ВССУ викладених у зазначеному листі можна зробити висновок, що у разі   надходження від особи, яка подала скаргу, клопотання про залишення скарги без розгляду, слідчий суддя приймає рішення про закриття провадження по скарзі.)

 4) Статтею  306 КПК України визначено порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора під час досудового розслідування. Участь особи, яка подала скаргу - в судовому засіданні є обов’язковою. Однак, непоодинокими випадками є випадки, коли особа, яка подала скаргу безпосередньо, у скарзі зазначає про її розгляд за своєї відсутності. Чи в такому випадку слідчий суддя зобов’язаний все ж таки проводити розгляд скарги за обов’язкової участі такої особи? Аналогічне питання виникає й тоді, коли особа, яка подала скаргу, знаходиться під вартою в установі виконання покарань за межами населеного пункту розташування суду, до якого подано скаргу, та установа покарань не має технічної можливості забезпечення відеоконференцію, а також можливості здійснити доставку такої особи до найближчого за територіальністю місцевого суду. Також непоодинокими є випадки,  коли особа, яка подала скаргу, належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, однак не з’являється в судове засідання та не повідомляє суд про причини неявки. Зважаючи на такі  обставини чи можливий розгляд скарги у відсутність особи, яка її подала?

5) КПК України не визначені правила  підсудності з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора під час досудового розслідування. Чи в такому випадку слідчий суддя повинен виходити із загальних засад правил підсудності, тобто проводити розгляд скарг за місцем розташування органу досудового розслідування чи місцем роботи посадової особи, дії, бездіяльність чи рішення якої оскаржуються?  Окрім цього, у разі встановлення ( за загальними правилами) слідчим суддею, що скарга подана до суду  з порушенням правил підсудності,  яке рішення повинно бути прийняте, чи слідчим суддею постановляється ухвала про повернення скарги як такої, що не підлягає розгляду в даному суді ( п.2 ч.2 ст.304 КПК України), чи  слідчий суддя повинен, виходячи з вимог ст..34 КПК України, звертатись з відповідним поданням до суду апеляційної інстанції  ( ВССУ) для вирішення питання про передачу  судового провадження з одного суду до іншого? Чи є необхідним визначення підсудності у випадку оскарження постанови про закриття кримінального  провадження щодо судді того суду, до якого подано скаргу?

        (В листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 року № 1640/0/4-12 зазначено про те, що у випадку, якщо скарга не відповідає вимогам закону, слідчий суддя виносить ухвалу про повернення скарги. Скарга не відповідає вимогам закону, якщо  вона не підлягає розгляду в цьому суді,  тобто подана з порушенням правил підсудності, встановлених ст..218 КПК України)

6) КПК України не визначені повноваження представника особи, яка подала скаргу на рішення, дії чи бездіяльність слідчого та прокурора під час досудового розслідування, на відміну від повноважень представника потерпілого ( ст..58 КПК України). Між тим відповідно до ст..306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи  прокурора під час досудового розслідування проводиться за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника. Чи в даному випадку, слідчий суддя вправі застосувати аналогію для встановлення повноважень представника особи, яка подала скаргу, з повноваженнями представника потерпілого?

7) Відповідно до ст..214 КПК України слідчий, прокурор  невідкладно але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Між тим положеннями  статей 216,218 КПК України  визначено поняття родової та територіальної підслідності. Непоодинокими є випадки, коли прокурором, при отриманні заяви про кримінальне правопорушення до її внесення в ЄРДР, така заява протягом 24 годин направляється до іншого органу досудового розслідування ( за правилами підслідності) для її подальшої реєстрації в ЄРДР або надає заявнику  відповідь в порядку  Закону України « Про звернення громадян» без внесення відомостей до ЄРДР з тих підстав, що заява не містить  достатніх даних про наявність в описаній заявником події однак злочину. Чи такі дії прокурора підпадають під поняття бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР в розумінні положень ст..303  КПК України?

8) Статтею 29  КПК України визначено, що кримінальне провадження ведеться  державною мовою. Разом з цим, непоодинокими є випадки, коли громадяни України, які постійно проживають на території України, заявляють клопотання про проведення  судового засідання слідчим суддею не державною мовою, та видачу їм копій судових рішень в перекладі на іншу, не державну мову. Частиною 3 ст.29 КПК України передбачено, що слідчий суддя забезпечує учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною  або  іншою мовою, якою  вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом. Таким чином виникає питання, чи слідчий суддя, виходячи за змісту ст..29 КПК України зобов’язаний здійснювати ведення судового засідання іншою, не державною мовою, яка в тому числі немає статусу регіональної, враховуючи й те, що комплекси технічної фіксації судового засідання не містять програм, якими б здійснювалась роздруківка журналу судового засідання іншою, а не державною мовою та взагалі не містять програм роздруківки пояснень учасників судового засідання.

V. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора

Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора передбачений параграфом 3  глави 26 КПК України ( статті 311-313 КПК).  У зв’язку із тим, що такі скарги судами області не розглядались,  будь-яких даних щодо узагальнення судової практики розгляду таких скарг, надати неможливо.

 

Суддя Апеляційного суду

Луганської області                                                   Л.С. Кранга