Правопорушнику відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду про притягнення до адміністративної відповідальності

     16 серпня 2018 року Апеляційним судом Луганської області прийнято постанову, якою відмовлено гр.Б. в поновленні строку апеляційного оскарження постанови судді першої інстанції та повернуто апеляційну скаргу.

     В апеляційній скарзі, яка подана в липні 2018 року, гр.Б. просив скасувати постанову судді від листопада 2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП через відсутність складу адміністративного правопорушення. У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження гр.Б. посилався на те, що він не був повідомлений про розгляд справи в листопаді 2017 року. Саме в цей день був терміново викликаний на роботу за межі країни, та не встиг попередити суддю про свій виїзд. До України приїхав лише в липні 2018 року. Вважав, що строк апеляційного оскарження постанови потрібно відраховувати з моменту отримання ним копії оскаржуваної постанови, тобто з липня 2018 року.

     Суд апеляційної інстанції не погодився з доводами апелянта, що строк апеляційного оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення потрібно відраховувати з моменту отримання ним її копії, оскільки закон ставить початок перебігу цього строку в залежність від дня оголошення постанови. Те, що гр.Б. не дочекався закінчення судового розгляду, оголошення рішення суду, не з’явився в судове засідання, не змінює того факту, що така можливість у нього була. Суд не може зобов’язати сторону скористатися правом, наданим їй процесуальним законом, але сторона, яка добровільно відмовляється від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

     Таким чином, гр.Б. було достатньо часу на реалізацію права на апеляційне оскарження, зокрема шляхом використання права на юридичну допомогу адвоката, а доводи про виїзд за кордон на строк понад вісім місяців, свідчить про відсутність процесуального інтересу до поданої апеляційної скарги і її розгляду, що не може бути підставою для поновлення пропущеного строку.

     Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на рішення від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України», яким Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан потрібного їм судового провадження. У кожній справі суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності.  

     З повним текстом постанови можна буде ознайомитись після її опублікування у Єдиному державному реєстрі судових рішень (Справа №425/2439/17, Провадження №33/782/158/18).

     Прес-служба суду