Витяг з узагальнення судової практики районних (місцевих) судів Миколаївської області щодо забезпечення права на захист, як однієї із загальних засад кримінального провадження за період 2013 року.

Одним із невід’ємних прав особи є її право на захист.

Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому і виправданому права на захист відповідно до положень ст. 59, ч. 2 ст. 63 і п. 6 ч. 3 ст. 129 Конституції України й чинного кримінально-процесуального законодавства є однією з основних засад судочинства, важливою гарантією об’єктивного розгляду справи та запобігання притягненню до кримінальної відповідальності невинуватих осіб.

Підозрюваний, обвинувачений, підсудний мають право на правову допомогу та захист. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.

Право  на  безоплатну  правову  допомогу,  порядок
реалізації  цього  права,  підстави та порядок надання безоплатної
правової допомоги та  державні  гарантії  щодо  надання  безоплатної
правової допомоги визначені Законом України «Про безоплатну правову допомогу» від 2 червня 2011 року, який передбачає надання двох видів безоплатної правової допомоги – первинної та вторинної.

Безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Безоплатна первинна правова допомога охоплює:

• надання правової інформації;
• надання консультацій і роз’яснень з правових питань;
• складання заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних);
• надання допомоги в забезпеченні доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги та медіації.

Отримати таку допомогу має право кожен: звернутися за наданням зазначеної допомоги мають право не лише громадяни України, а й іноземні громадяни, особи без громадянства, біженці, тобто усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.

Відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», первинну правову допомогу надають усі органи виконавчої влади та місцевого самоврядування з питань, що належать до їх компетенції, а також утворені відповідно до Закону органами місцевого самоврядування спеціалізовані установи та залучені ними фізичні і юридичні особи приватного права.

Безоплатна вторинна правова допомога - це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя та включає такі види правових послуг:

•  захист від обвинувачення;
• здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
• складення документів процесуального характеру.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу, на відміну від первинної, мають лише окремі категорії осіб, визначені законом, з урахуванням двох критеріїв – критерію малозабезпеченості та належності до тих категорій осіб, для яких законами вже закріплено право на безоплатну правову допомогу.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про безоплатну правову допомогу»,  з 1 січня 2013 року центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання вторинної правової допомоги наступним категоріям осіб:

- особам, до яких застосовано адміністративне затримання чи адміністративний арешт;

- підозрюваним у вчиненні злочину особам, які затримані органами дізнання та слідства;

- особам, до яких як запобіжний захід обрано взяття під варту;

- особам, у справах яких відповідно до положень Кримінально-процесуального кодексу України участь захисника є обов’язковою.

Перелік категорій осіб, які мають право на правові послуги безоплатної вторинної правової допомоги, є вичерпним. Центри не уповноважені розглядати повідомлення про затримання, що надходять від громадян, так само як і безпосередньо надавати безоплатну правову допомогу чи призначати адвокатів для надання такої допомоги у випадках, які не передбачені законодавством.

. Дотримання судами вимог ст. 52 КПК України

Відповідно до вимог ст. 52 КПК України, участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

В інших випадках обов’язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні: щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років;  щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру; щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права; щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження; щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування; щодо реабілітації померлої особи.

Згідно наданих районними (міськими) судами Миколаївської області інформацій, у 2013 році захисники приймали обов’язкову участь по кримінальним справам по тій категорії справ, де їх участь є обов’язковою згідно вимогам ст. 52 КПК України.

Виявлений один випадок, коли особа, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, відмовлялася від участі захисника у розгляді справи.

В цьому випадку суд обгрунтовано не прийняв відмову від захисника, з посиланням на вимоги ч.1 ст. 52 КПК України.

Як повідомляють суди, в більшості випадків захисники призначаються при проведенні досудового слідства.

Як встановлено в ході узагальнення, при проведенні підготовчого судового засідання, судді перевіряють, чи забезпечено слідчим, прокурором реалізацію права обвинуваченого на захист, та у разі виявлення випадків, коли відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 52 КПК України участь захисника у кримінальному провадженні є обов’язковою, призначають захисника та надають доручення Центру з надання безоплатної вторинної допомоги забезпечити захисника для участі у кримінальному провадженні.

Крім того, в ході судового розгляду обвинуваченим вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки, в якій міститься роз’яснення права на захист, та у разі заявлення клопотання про забезпечення захисника, ці клопотання задовольняються.

Випадків відмови у надані захисника, в тому числі захисника для надання безоплатної вторинної правової допомоги, не встановлено.

При апеляційному розгляді кримінальних справ за період 2013 рік скасоване лише одне рішення з підстав недотримання права на захист. Зазначене свідчить про суворе дотримання районними (міськими) судами Миколаївської області вимог ст. 52 КПК України стосовно забезпечення участі захисника у розгляді кримінальної справи, де його участь є обов’язковою. Так, ухвалою апеляційного суду Миколаївської області скасовано ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва якою клопотання у кримінальному провадженні про застосування примусових заходів виховного характеру за ознаками суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст. 383 ч. 1 КК України, у відношенні неповнолітнього Н., повернуто прокурору.

Апеляційний суд, мотивуючи прийняте рішення, зазначив, що підготовче судове засідання проведено без участі захисника, чим порушені вимоги ст. 52 ч. 2 п. 2 КПК України про обов’язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру.  

За таких обставин, ухвала суду скасована та призначений новий розгляд у суді 1 інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

 Дотримання вимог Закону України «Про безоплатну правову

допомогу»

В м. Миколаєві створений Миколаївський обласний центр  з  надання безоплатної вторинної правової допомоги, яким організовується процедура надання безоплатної правової допомоги, зокрема, розглядаються звернення та приймаються рішення про надання (чи відмову в наданні) відповідної допомоги, забезпечується участь захисника у передбачених законодавством випадках та укладаються контракти (договори) з адвокатами, включеними до відповідного реєстру адвокатів.

Як слідує з повідомлень районних (міських судів) Миколаївської області, у 2013 році в судах до участі у кримінальних справах розглянута значна кількість кримінальних справ, в яких захисники здійснювали вторинну правову допомогу.  

Як правило, основною підставою для залучення у кримінальному провадженні захисника для здійснення вторинної правової допомоги є їх бажання мати захисника, але ж через малозабезпеченість неможливість укласти договір з адвокатом.

Наприклад. При розгляді кримінального провадження стосовно О. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України (Баштанський районний суд Миколаївської області) обвинувачений заявив клопотання про   захисника, але заявив про відсутність коштів для того, щоб запросити його самостійно.

Тому, відповідно до ухвали суду від 14.11.2013 року суд доручив Центру з надання безоплатної вторинної допомоги забезпечити захисника для участі у кримінальному провадженні.

Як встановлено при проведенні узагальнення, поширеною є практика призначення захисника для здійснення вторинної правової допомоги саме з цієї підстави.

Судді, вирішуючи питання про призначення захисника,  задовольняють клопотанням обвинувачених, які заявляють про неможливість укладення договору через відсутність коштів. Випадки відмови в задоволенні таких клопотань з зазначених підстав відсутні.

Що стосується питання застосування вимог Закону України «Про безоплатну правову допомогу», в тому числі на стадії виконання вироку (засудженому для участі у розгляді питання щодо встановлення адміністративного нагляду; засудженому для участі у розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну покарання більш м’яким та звільнення  від відбування покарання за хворобою; засудженому, який оскаржує рішення, дії чи бездіяльність слідчих чи прокурорів поза межами кримінального провадження, за наслідками якого, цю особу засуджено; а також представника інтересів свідка чи потерпілого), то такі питання, як слідує з повідомлень районних (міських) судів, у 2013 році судами не розглядалися і захисники для надання безоплатної вторинної допомоги не залучалися, оскільки клопотань з боку засуджених не надходило.

Судова палата у  кримінальних справах