Узагальнення судової практики розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Узагальнення судової практики розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

 

 

Апеляційним судом Миколаївської області на виконання завдання Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ проведено узагальнення судової практики розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування судами першої та апеляційної інстанцій за 2015 рік.

 

 

За результатами узагальнення встановлене наступне.

 

Кримінальним процесуальним кодексом України (далі – КПК України) визначено порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування (глава 26). Передбачено, які саме рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора підлягають оскарженню під час досудового провадження та ким саме (заявником, потерпілим, підозрюваним, володільцем тимчасово вилученого майна тощо) такі рішення, дії або бездіяльність можуть бути оскаржені (ч. 1 ст. 303 КПК України).

 

Реалізація на практиці норм, визначених главою 26 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) є важливою гарантією захисту прав учасників кримінального процесу і, відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України, – однією з засад кримінального провадження.

 

На нашу думку судовий контроль на стадіїї досудового розслідування, який відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України здійснюється слідчими суддями місцевих судів, забезпечує об’єктивність вирішення питання щодо законності чи незаконності рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора, більш широкі можливості зацікавлених осіб у відстоюванні своїх інтересів, авторитетність та обов’язковість прийнятого за результатами розгляду скарги рішення.

 

Згідно статистичних даних у 2015 році в провадженні слідчих суддів місцевих судів м. Миколаєва та Миколаївської області всього надійшло 1454 скарги на вищевказані рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, з них 1421 скаргу розглянуто.

 

 

Таблиця № 1 відображає судову статистику надходження та розгляду скарг за категоріями, визначеними ч. 1 ст. 303 КПК України.

 

Таблиця № 1

 

Категорія	Залишок нерозглянутих  справ на початок звітного періоду	Надійшло	Розглянуто				Залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду
			усього	повернуто	Задоволено	із порушенням строків
бездіяльність слідчого, прокурора	39	596	624	43	199	3	11
рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування	-	6	6	1	2	-	-
рішення слідчого про закриття кримінального провадження	32	608	622	53	300	2	18
рішення прокурора про закриття кримінального провадження	2	23	23	2	13	1	2
рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим	1	16	17	2	6	-	-
рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки	-	5	5	2	1	-	-
рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних (розшукових) дій	5	34	37	1	10	-	2
рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими гл. 39 КПК	-	-	-	-	-	-	-
інші скарги	6	81	87	5	21	-	-

 

З наведених даних очевидно, що абсолютна більшість скарг пов’язана з невнесенням відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України) та оскарженням рішення слідчого про закриття кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України). Саме тому судова практика з цих питань підлягатиме більш детальному аналізу, зокрема в аспекті перевірки слідчими суддями законності підстав відповідного рішення слідчого чи прокурора.

 

І. Оскарження бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

 

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) та розпочати розслідування.

 

Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

 

В свою чергу, бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у невиконанні вищевказаної законодавчої норми, може бути оскаржена на досудовому провадженні слідчому судді місцевого суду – заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, що є проявом гарантій захисту прав учасників кримінального провадження.

 

Проведеним узагальненням судової практики встановлено, що за результатами розгляду скарг на бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про злочин, слідчі судді, перевіривши законність підстав відповідних рішень посадових осіб, постановлюють ухвали про:

1) задоволенння скарги;

2) відмову у задоволенні скарги;

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України, задовольняючи скаргу особи, слідчі судді зобов’язують посадову особу правоохоронних органів (слідчого, прокурора) вчинити певну дію – внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення.

 

Наприклад, ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 04 грудня 2015 року скаргу Л.Л.Г. на бездіяльність Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області задоволено в повному обсязі, зобов’язано Южноукраїнське відділення поліції Первомайського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Миколаївській області прийняти та зареєструвати в ЄРДР заяву Л.Л.Г. про вчинення злочину, передбаченого ст. 367 КК України.

Задовольняючи скаргу Л.Л.Г. на бездіяльність органу досудового розслідування, яке полягало у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою від 29 жовтня 2015 року, слідчий суддя послався на ч. 4 ст. 214 КПК України, яка регламентує загальні положення досудового розслідування та безумовний обов’язок уповноважених осіб приймати та реєструвати заяви чи повідомлення про злочини.

В ухвалі слідчий суддя також зазначив, що, оскільки посадовими особами Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області (Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції ГУ Національної поліції України в Миколаївській області) не вчинені дії, передбачені ч. 4 ст. 214 КПК України, це підтверджує бездіяльність посадових осіб вказаного правоохоронного органу в частині невнесення відомостей про злочин до ЄРДР.

 

Ухвали про відмову у задоволенні скарг слідчими суддями приймаються, як правило, з підстав відсутності в заявах (повідомленнях) про вчинене кримінальне правопорушення об’єктивних даних, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб, тощо).

 

Наприклад, ухвалою слідчого судді Новобузького районного суду Миколаївської області від 27 липня 2015 року відмовлено у задоволенні скарги І.В.В. на бездіяльність прокурора Новобузького району Миколаївської області, яка полягає у невнесенні відомостей при кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви (повідомлення) про злочин.

За результатом розгляду скарги І.В.В. слідчим суддею встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини. 14 липня 2015 року І.В.В. до прокуратури Новобузького району Миколаївської області направлено заяву про вчинене кримінальне правопорушення, яке на думку заявника полягало в тому, що до протоколу огляду місця події від 06 квітня 2015 року, складеного у кримінальному провадженні за фактом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, внесено неправдиві дані стосовно присутності під час огляду понятих Д.С.С. та З.М.М.

З матеріалів наглядового провадження за скаргою І.В.В. прокурором прокуратури Новобузького району Миколаївської області проведено перевірку обставин викладених в скарзі, зокрема відібрано пояснення у З.М.М., який, будучи повідомлений про відповідальність, передбачену ст. 383 КК України, підтвердив, що дійсно приймав участь у якості понятого в ході проведення 06 квітня 2015 року огляду місця події на території домоволодіння в м. Новий Буг Миколаївської області.

В ухвалі слідчий суддя також зазначив, що у відповідності до вимог ст. 214 КПК України заява І.В.В. не містила даних, які б свідчили про реальність події злочину, а тому за своїм змістом не може вважатися повідомленням про злочин.

 

ІІ. Розгляд скарг на рішення про закриття кримінального провадження.

 

Закриття кримінального провадження, відповідно до ст. 283 КПК України, – є однією з форм закінчення досудового розслідування. Стаття 284 КПК передбачає підстави та порядок такого закриття.

 

Можливість оскарження рішення слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження передбачена п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 303 КПК України. Порядок розгляду слідчим суддею скарги на постанову про закриття кримінального провадження є загальним та здійснюється відповідно до ст. 306 КПК України.

 

Аналіз резолютивних частин судових рішень свідчить про те, що за результатами розгляду скарг на рішення про закриття кримінального провадження слідчі судді постановлюють ухвали про:

 

1) задоволення скарги;

2) відмову у задоволенні скарги;

3) закриття судового провадження.

 

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності. Слідчі судді, перевіряючи дотримання посадовими особами вказаних вимог, залишали в силі постанову про закриття кримінального провадження, або скасовували таку постанову, при цьому вказуючи на обставини кримінального провадження, які слідчим чи прокурором не встановлені, не отримали належної правової оцінки, або безпосередньо зазначали, які слідчі дії необхідно вчинити додатково.

 

Приклад ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження:

 

Ухвалою слідчого судді Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 червня 2015 року відмовлено у задоволенні скарги директора ТОВ  М.О.В. на постанову слідчого СВ Казанківського РВ УМВС України в Миколаївській області від 07 квітня 2015 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР.

В ухвалі слідчий суддя зазначив, що погоджується із висновком слідчого СВ Казанківського РВ УМВС України в Миколавїській області щодо відсутності в діях службових осіб відділу Держземагентства у Казанківському районі Миколаївської області та Казанківської селищної ради складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, виходячи з наступного.

При виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок Л.Н.Ф. та Д.М.М. виконавцями робіт ПП «Укрприватзем» (К.Л.В.) та Миколавїська регіональна філія ДП «Центр ДЗК» (О.О.Ю.) допущені неточності в обчисленні координат окружних (зовнішніх) меж земельних ділянок, внаслідок чого відбулося часткове накладення земельних ділянок одна на одну. Оскільки службові особи відділу Держземагентства у Казанківському районі та Казанківської селищної ради не виконували роботи по виготовленню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок, то твердження заявника М.О.В. щодо фальсифікації земельної документації з боку службових осіб вказаних органів є безпідставними

Таким чином, слідчий суддя прийшов до висновку, що при дослідженні обставин даного кримінального провадження слідчим дотримані вимоги ч. 2 ст. 9 КПК України.

 

Необхідно зауважити, що ухвали слідчих суддів про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, підлягають оскарженню в апеляційному суді, який, в свою чергу, є останньою інстанцією у цій категорії справ (ч. 2 ст. 309 КПК України).

 

Приклад ухвали про задоволення скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження:

 

Ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 23 вересня 2015 року скаргу З.Л.Б. на постанову слідчого про закриття кримінального провадження задоволено, постанову слідчого СВ Баштанського РВ УМВС України в Миколаївській області від 27 липня 2015 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР скасовано, матеріали кримінального провадження направлено до СВ Баштанського РВ УМВС України в Миколаївській області для проведення додаткової перевірки.

Своє рішення слідчий суддя вмотивував тим, що при винесенні оскаржуваної постанови про закриття провадження у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, слідчим не дотримані вимоги ч. 2 ст. 9, ч. 4 ст. 38, ст.ст. 91-94, п. 2 ч. 5 ст. 110 КПК України, допит потерпілої та свідків проведений поверхово, рішення про відсутність складу злочину прийнято передчасно, оскільки не з’ясовані всі обставини події.

В ухвалі слідчому надана вказівка при проведенні додаткової перевірки, з метою прийняття законного та обгрунтованого рішення допитати свідків (Ш.Л., С.М., Т.А., Б.В., Л.М.), провести одночасні допити потерпілої З.Л.Б. з вказаними свідками, в разі необхідності провести інші слідчі дії

 

Підставою для закриття судового провадження за вказаною категорією справ є самостійне скасування слідчим чи прокурором рішень про закриття кримінальних проваджень в порядку ч. 2 ст. 305 КПК України.

 

Наприклад, ухвалою слідчого судді Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 20 березня 2015 року за скаргою потерпілої Х.О.П. на постанову слідчого СВ Березнегуватського РВ УМВС України в Миколаївській області від 18 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України судове провадження закрито у зв’язку із скасуванням вказаної постанови слідчого в.о. прокурора Березнегуватського району Миколаївської області.

 

Ш. Підстави задоволення та відмови у задоволенні скарги на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих(розшукових ) дій та негласних слідчих (розшукових) дій .

 

       Відповідно до річного звіту районними судами Миколаївської області в 2015 році було розглянуто 37 скарг на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих(розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій. З них 1 була повернута, 10 задоволено.

 

      Результати аналізу судової практики свідчать, що до підстав відмови в задоволенні таких скарг відносяться:

 

      1) визнання  слідчим суддею відмови слідчого в задоволенні  клопотань щодо проведення слідчих дій – обґрунтованою, а вимог  в скарзі – безпідставними.

 

           2) Також підставою  відмови у задоволенні таких скарг є визнання слідчим суддею недоцільності проведення слідчих дій, на які вказує скаржник, у зв’язку з тим, що матеріали кримінального провадження  вже направлені для розгляду до суду  і вже призначено підготовче судове засідання. (  подача скарги після  завершення досудового розслідування);

 

      3) підставою відмови є також  передчасність скарги, коли клопотання про проведення слідчих дій слідчим ще не розглянуто та відсутня постанова про відмову в його задоволенні.

 

      4) підставою відмови в задоволенні скарги є також відсутність в матеріалах кримінального провадження клопотання заявника перед прокурором, слідчим про звернення до суду з поданням про проведення слідчої дії.

 

5)  відсутність деталізації суті клопотання, предмету оскарження;

 

        Так, наприклад: ухвалою слідчого судді  Миколаївського районного суду відмовлено в задоволенні скарги заявнику Р.В.М. , який звернувся до суду зі скаргою, в якій посилався на те, що ст. слідчим СВ Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області було винесено постанову про відмову в задоволенні клопотання у кримінальному провадженні, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122. ч.2 ст. 263 КК України. По вказаному кримінальному провадженню заявник Р.В.М., який діє в інтересах підозрюваного Р.В.М., просив провести ряд слідчих дій, але в клопотанні йому було відмовлено.

       Оскільки матеріали кримінального провадження відносно Р.В.М. вже направлені для розгляду до Миколаївського районного суду Миколаївської області і підготовче судове засідання вже призначено на 11 березня 2015 р., тому проведення слідчих дій, на які вказував скаржник, є недоцільним.

 

 

 Так, наприклад: Ухвалою Ленінського районного суду від  27.05.2015 р. у задоволенні скарги Г.В. на бездіяльність слідчого Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області – відмовлено.25.05.2015 р. Г.А.В., який є потерпілим у кримінальному провадженні за фактом вчинення Р.В.П. кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 320 КК України, звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність слідчого Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, щодо відмови у задоволенні його клопотання про вчинення слідчих дій. У скарзі зазначив, що 12.05.2015 р. він подав слідчому клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні. У задоволенні якого, в частині проведення цих дій за його участю, слідчим було відмовлено.

       Виходячи з матеріалів наданих сторонами кримінального провадження, Г.А.В. заявляв слідчому клопотання про проведення допиту свідків, яке слідчим 14.05.2015 р. задоволено в частині допиту свідків, та відмовлено в проведенні допиту цих свідків в присутності самого Г.А.В.

        Таким чином, слідчим було відмовлено лише у дотриманні певного порядку проведення вказаних слідчих дій.

        Враховуючи  вказані обставини слідчий суддя відмовив в задоволенні скарги.

 

      До підстав задоволення таких скарг відносяться визнання  слідчим суддею відмови слідчого в задоволенні  клопотань щодо проведення слідчих дій – необґрунтованою або безпідставною.

 

  Так, наприклад:  Слідчий суддя Баштанського районного суду Миколаївської області при задоволенні скарги потерпілої на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення експертизи у справі за скаргою Ч.Л.І., виходив з того, що встановлення дійсних обставин події, відомості про яку були внесені до ЄРД, щодо ймовірної ДТП потребує спеціальних знань, тому слідчий безпідставно відмовив в задоволенні клопотання потерпілої про призначення транспортно – трасологічної експертизи. За результатами розгляду скарги слідчий суддя ухвалив – постанову слідчого скасувати та зобов’язати слідчого призначити у кримінальному провадженні  транспортно – трасологічну експертизу, поставивши  перед експертом  ряд питань.

 

ІV. Аналіз стану дотримання процесуальних вимог щодо строків оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

 

         Строк подання особою скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора регламентований ч. 1 ст. 304 КПК України і становить 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Разом з тим, зазначена норма визначає особливий порядок обчислення строку оскарження рішення слідчого чи прокурора, яке оформлюється постановою. В такому випадку строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

 

         Згідно зі ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями не береться до уваги той день, від якого починається строк. Строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.

 

Відповідно до роз’яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 1640/0/4-12 від 09.11.2012 року «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» обчислення строку оскарження бездіяльності починається із дня, що наступає після останнього дня, який відведено кримінальним процесуальним законодавством для вчинення слідчим або прокурором відповідної дії.

 

Проведеним узагальненням встановлено, що слідчими суддями місцевих судів м. Миколаєва та Миколаївської області в процесі розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування увага щодо перевірки дотримання особою встановлених законодавцем строків оскарження приділялася в першу чергу.

 

На практиці це виражалося в тому, що у випадку пропуску строку, встановленого для подання скарги, і якщо особа не порушувала питання про поновлення цього строку, скарга на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України поверталася особі вмотивованою ухвалою. Або, навпаки, слідчі судді на підставі   ст. 117 КПК України за наявності відповідної заяви поновлювали строк, якщо його було порушено з поважних причин (хвороба, відрядження, стихійне лихо тощо). Підставою для поновлення строків також могли бути визнані й об’єктивні причини, внаслідок яких особа не змогла вчасно реалізувати своє право на подання скарги.

 

Всі інші скарги приймалися слідчими суддями до свого провадження, а цей факт свідчить про впевненість судді щодо дотримання особою строків оскарження.

 

Приклад ухвали з поновленням строку оскарження:

 

Ухвалою слідчого судді Братського районного суду Миколаївської області від 17 квітня 2015 року за скаргою потерпілих Ф.О.Л. та А.Н.Л. на постанову слідчого СВ Братського РВ УМВС України в Миколаївській області від 08 січня 2015 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України, поновлено строк на оскарження постанови, скаргу задоволено, а постанову слідчого скасовано.

Задовольняючи клопотання про поновлення строку на оскарження, як пропущеного з поважних причин, слідчий суддя вказав, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження від 08 січня 2015 року Ф.О.Л. та А.Н.Л. направлена 26 лютого 2015 року, а ними отримана 28 лютого 2015 року, що підтверджується ксерокопією поштового відправлення, яке міститься в матеріалах провадження.

 

Підстави, порядок та приклади повернення скарги особі, яка з нею звернулася, детально визначені в розділі V даного узагальнення.

 

Необхідно зазначити, що мають місце випадки допущення слідчими суддями помилок при вирішенні питання щодо поважності причин, з яких особа пропустила строк оскарження. Аналіз судової статистики свідчить, що у 2015 році Апеляційним судом скасовано 12 ухвал слідчих суддів про повернення скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України. В такому разі суд апеляційної інстанції постановлював нову ухвалу, якою поновлював особі строк оскарження і повертав скаргу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

 

Наприклад, ухвалою слідчого судді Центрального районного суду                    м. Миколаєва від 23 вересня 2015 року відмовлено в задоволенні клопотання Б.О.Г. про поновлення строку оскарження постанови старшого слідчого СВ прокуратури Миколаївської області від 30 червня 2015 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР, скарга повернута Б.О.Г.

При цьому, слідчий суддя вказав, що Б.О.Г. мав об’єктивну можливість у встановлені законом строки підготувати та подати скаргу, поважні причини пропуску строку оскарження відсутні.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2015 року за результатом розгляду апеляційної скарги Б.О.Г. зазначена ухвала слідчого судді скасована та постановлена нова ухвала, якою Б.О.Г. поновлено строк оскарження постанови слідчого СВ прокуратури Миколаївської області від 30 червня 2015 року про закриття кримінального провадження, скарга Б.О.Г. направлена до Центрального районного суду м. Миколаєва для розгляду по суті.

Скасовуючи ухвалу слідчого судді, апеляційний суд вказав, що копію постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 30 червня 2015 року Б.О.Г. отримав поштою 21 липня 2015 року, в межах передбаченого законом строку звернувся зі скаргою до Ленінського районного суду м. Миколаєва, проте ухвалою від 29 липня 2015 року скарга йому повернута, як така, що не підлягає розгляду в цьому суді, в подальшому Б.О.Г. двічі – 20 серпня та   23 вересня 2015 звертався зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження до належного суду (Центрального районного суду м. Миколаєва), з 01 по 18 серпня 2015 року Б.О.Г. перебував у відрядженні в м. Харкові, з 25 серпня по 09 вересня 2015 року знаходився на стаціонарному лікуванні в Миколаївській міській лікарні № 3.

Таким чином, апеляційний суд прийшов до висновку про поважність причин пропуску Б.О.Г. строку оскарження, оскільки вони виникали послідовно та позбавляли Б.О.Г. можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав.

 

1. V. Підстави та порядок повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, відмови у відкритті провадження за такими скаргами.

 

Згідно з ч.2 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо:

 

• скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.

 

 Так, наприклад: Ухвалою слідчого судді Доманівського районного суду Миколаївської області від 09.09.2015р. повернено  скаргу К.О.П.  на бездіяльність прокурора , в ухвалі зазначено , що згідно ст. 307 ч.2 КПК України, якою визначено  коло осіб, які мають право оскаржити відповідну бездіяльність прокурора, мати засудженого К.О.В. до цього кола осіб не відноситься. 

 

• скарга не підлягає розгляду в цьому суді.

 

Так, наприклад: Ухвалою Первомайського міськрайонного суду, у справі за скаргою Т.О.Л. на постанову ст. слідчого відділення прокуратури Миколаївської області про закриття кримінального провадження, скаргу було повернуто для подання до належного суду – Центрального районного суду м. Миколаєва. В межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

 

• скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 цієї статті, і особа, яка її подала не порушує про поновлення цього строку.

 

 

      Результати аналізу судової практики свідчать, що основними підставами повернення скарги особі, яка звернулась до суду, було саме звернення особою після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України.

 

    Але слідчими суддями , в разі обгрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку  ці строки поновлювались.

 

       Так, наприклад: Ухвалою слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25.11.2015 р. К.М.В. поновлено строк на подачу скарги на дії слідчого Снігурівського РВ УМВС, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду.

         

        Слідчими суддями не завжди вірно вирішувалось питання про дотримання заявником строку для звернення зі скаргою.

 

       Так, наприклад: Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду              м. Миколаєва від 23.09.2015 р.  у задоволенні клопотання Б.О.Г. про поновлення строку було відмовлено, та скаргу повернуто скаржнику. Відмовляючи в поновленні строку слідчий суддя вказав на те, що заявником не наведено поважних причин пропуску строку оскарження постанови слідчого у період із 01.08 по 20.08.2015 р.

           За наслідками апеляційного розгляду було встановлено, що суд першої інстанції не з’ясував належним чином обставини пропуску строку ( а саме дату отримання скаржником постанови слідчого та знаходження скаржника в лікарні на стаціонарному лікуванні)  та не надав їм оцінку.  За такого ухвалою апеляційного суду від21 жовтня 2015 р. скасовано ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва.

 

     Щодо порядку повернення скарг то  копії ухвал про повернення скарги та копії  ухвал про відмову  у відкритті провадження  невідкладно  надсилались особам, які подавали скарги з усіма доданими до скарг матеріалами.

 

     Згідно з ч.4 ст. 304 КПК України  слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

 

       Так, наприклад : Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 08.04.2015 р. було відмовлено в відкритті провадження, тому що скаржник звернувся до суду зі скаргою в якій просив скасувати постанову прокурора прокуратури Березанського району Миколаївської області від 20.03.2015 р. про відмову в задоволенні клопотання представника ПАТ про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 240 КК України, та зобов’язати прокуратуру Бережанського району Миколаївської області задовольнити клопотання представника ПАТ щодо закриття вказаного кримінального провадження.

 

      Слідчий суддя вказав, що згідно з положеннями ч.1 ст. 303 КПК України не передбачена можливість оскарження рішення прокурора про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження.

 

1. VI. Стан дотримання законодавчих вимог щодо порядку розгляду відповідних скарг, зокрема щодо дотримання встановлених строків розгляду, навести підходи, яким чином слідчі  судді вирішують проблему неявки особи, яка подала скаргу для її розгляду та яка відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України є обов’язковою.       

         

           Скарги передаються на розгляд слідчим суддям відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема ст. 35 КПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

 

          Згідно ч.2 ст. 306 КПК України визначено  такі  строки для розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування: не пізніше 72 годин з моменту надходження відповідної скарги, не пізніше 5 днів з моменту надходження скарги на рішення про закриття кримінального провадження. Така поспішність необхідна для збереження можливості проведення слідчих дій по факту злочину.

         Під час розгляду скарг слідчі судді в основному  дотримуються правил судового розгляду та строків розгляду встановлених КПК України.

 

        Недотримання процесуальних строків розгляду відповідних скарг, що передбачені КПК України, як вбачається з судової практики, мають місце внаслідок певних причин, що не залежать від суду,  в основному в зв’язку з несвоєчасним надходженням слідчому судді матеріалів досудового розслідування, а також неявки особи, яка подала скаргу.

 

        Протягом 2015 р. скарги розглядались слідчими суддями переважно  у присутності осіб, які подали скаргу, чи її представників.

 

        Для оперативного розгляду скарг, при надходженні документів до канцелярії суду, в судах  пропонується скаржникам( заявникам) заповнення заявки на отримання СМС – повістки. Іноді виникають проблеми своєчасного повідомлення сторін провадження, при надходженні скарг поштою. В таких випадках заявники викликаються –направленням судових повісток поштовим зв’язком.

 

       В разі неявки особи, яка подала скаргу, участь якої, відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України, є обов’язковою, слідчими суддями розгляд скарг відкладався для повторного виклику цієї особи, при цьому судді намагаються викликати скаржника усіма доступними способами для недопущення порушення строків розгляду.

 

       Розгляд скарг у відсутності осіб, які її подали, здійснювався слідчими суддями за наявності заяви від такої особи про розгляд скарги за її відсутності та підтримку заявлених вимог.

 

        Були також випадки коли в судові засідання не з’являлись слідчі, але ця обставина, згідно ч.3 ст. 306 КПК України,  не була перешкодою для розгляду скарг.

 

      При цьому, враховуючи, що згідно ч.3 ст. 306 КПК України, хоча розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, її захисника чи представника, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

      Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених КПК України, зважаючи на це слідчими суддями, у випадках неодноразової неявки скаржників у судове засідання, постановлюються  ухвали про відмову у задоволенні скарги.

 

 VII. Питання процесуального рішення, яке приймається за результатами розгляду відповідної скарги, зокрема в аспекті формулювання резолютивної частини ухвали слідчих суддів.

      

        Аналізуючи процесуальні рішення, які приймаються слідчим суддею за результатами розгляду кожної окремої скарги, в аспекті формулювання резолютивної частини, можна зробити наступні висновки.

 

       У першу чергу, при позитивному вирішенні питання на користь скаржника, у більшості випадків, міститься формулювання про задоволення скарги, потім слідчий суддя зазначає рішення слідчого органу або прокурора, яке скасовується і на останок міститься формулювання про зобов’язання вчинити певні процесуальні  дії, невиконання яких і стало причиною задоволення скарги.

     

         Що ж стосується ухвал із відмовою у задоволенні скарги, то тут у резолютивній частині міститься лише твердження про  відмову у задоволенні скарги.

        

         При цьому в обох випадках судді зазначають про можливість оскарження окремих рішень слідчого судді згідно із положеннями КПК України.

 

       Тобто, резолютивна частина ухвали слідчими суддями, за результатами розгляду скарг, викладалась відповідно до вимог ст. 307 КПК України.

 

 

VIII. Апеляційний перегляд ухвал слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

 

Кримінальним процесуальним законодавством (ст. 24 КПК України) кожному гарантується право на перегляд судом вищого рівня вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи. На нашу думку, закріплене право на оскарження ухвал слідчого судді в ході досудового провадження відповідає визначеним європейським стандартам і спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.

 

Аналіз змісту глави 26 КПК України надає підстави стверджувати, що з усіх ухвал слідчих суддів, постановлених за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльнясть слідчого чи прокурора під час досудового розслідування в апеляційному порядку можуть бути оскаржені лише:

1) ухвала про повернення скарги (ч. 6 ст. 304, ч. 2 ст. 309 КПК України);

2) ухвала про відмову у відкритті провадження (ч. 6 ст. 304, ч. 2 ст. 309 КПК України);

3) ухвала про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження (ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КПК України).

 

Проведеним узагальненням встановлено, що судді судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області, здійснюючи судове провадження з перегляду ухвал слідчих суддів м. Миколаєва та Миколаївської області, постановлених ними за результатми розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльнясть слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, дотримувались вимог, встановлених главою 31 КПК України, (зокрема ст. 422 КПК України) щодо порядку та строків розгляду.

 

Зважаючи на те, що перевірка ухвали слідчого судді відноситься до невідкладних справ, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач Апеляційного суду Миколаївської області призначав її до розгляду позачергово, невідкладно витребовував з суду першої інстанції відповідні матеріали, не пізніше як за день повідомляв заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.

 

Розгляд апеляційних скарг здійснювався у встановлений ч. 2 ст. 422 КПК України триденний строк.

 

Процесуальне рішення, прийняте за наслідками розгляду апеляційної скарги, у кожному конкретному випадку залежало від того, в яких межах переглядалося рішення слідчого судді місцевого суду, чи були встановлені порушення закону і який саме характер вони мають.

 

При цьому варто зазначити, що згідно з ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.

 

Результати перевірки ухвал слідчих суддів за апеляційними скаргами (за кількістю осіб) відображені в Таблиці № 2.

 

Таблиця № 2

 

Апеляційну скаргу подано на ухвалу про	Усього розглянуто	Ухвалу залишено без змін	Скасовано ухвалу і постановлено нову ухвалу
відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження	38	27	11
відмову у задовленні скарги на постанову прокурора про закриття кримінального провадження	-	-	-
повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора	27	11	16
відмову у відкритті провадження по скарзі на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора	32	28	4

 

З наведених даних вбачається, що з оскаржених у 2015 році до Апеляційного суду Миколаївської області загальної кількості ухвал слідчих суддів м. Миколаєва та Миколаївської області, постановлених ними за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльнясть слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, скасовано: 12,5% ухвал слідчих суддів про відмову у відкритті провадження; 8,38% ухвал слідчих суддів про відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження; 59,25% ухвал слідчих суддів про повернення скарги.

 

Аналіз відповідної судової практики виявив, що основними підставами скасування таких ухвал є:

1) порушення слідчим суддею вимог закону щодо розгляду скарг по суті;

2) недотримання слідчим суддею процедури судового розгляду, у тому числі строків.

 

Навівши конкретні приклади, розглянемо більш детально підстави скасування ухвал слідчих суддів, які переглядаються в апеляційному порядку згідно з ч. 2 ст. 309 КПК України.

 

Приклад скасованої ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження:

 

Ухвалою слідчого судді Єланецького районного суду Миколаївської області від 26 червня 2015 року відмовлено у задоволенні скарги Ф.А.Г. на постанову слідчого СВ Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області від 27 листопада 2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР.

При цьому, слідчий суддя вказав, що під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження слідчим встановлені всі необхідні обставини справи та, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв’язку з відсутністю складу злочину винесена обгрунтована постанова про закриття кримінального провадження.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 20 липня 2015 року за результатом розгляду апеляційної скарги Ф.А.Г. зазначена ухвала слідчого судді скасована та постановлена нова ухвала, якою постанова слідчого СВ Єланецького РВ УМВС України в Миколаївській області від 27 листопада 2014 року про закриття кримінального провадження скасована.

Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції вказав, що слідчим суддею допущені порушення як процедури судового розгляду, так і вимог закону щодо розгляду скарги по суті.

Апеляційний суд зазначив, що 25 червня 2015 року слідчим суддею за скаргою Ф.А.Г. відкрито провадження, що не передбачено встановленним ст. 306 КПК України порядком розгляду такої категорії скарг. Скарга Ф. А.Г. розглянута за його відсутності, судове провадження не містить даних щодо належного сповіщення скаржника про час і місце судового засідання. Крім цього, слідчим суддею проігнорований той факт, що інтереси Ф.А.Г. уповноважений представляти його адвокат – В.І.Г.

На думку апеляційного суду оскаржувана ухвала слідчого судді не містить належних і достатніх мотивів, а також підстав її ухвалення, відсутні посилання на конкретні обставини справи, докази. Прийняте слідчим рішення про закриття кримінального провадження є передчасним, оскільки не вжито заходів для належної перевірки тверджень Ф.А.Г. стосовно його згоди на видачу В.Р.В. довіреності на право доступу до фінансових рахунків, не виконані в повному обсязі вказівки прокурора, постановою якого від 29 липня 2014 року скасована попередня постанова слідчого від 21 червня 2014 року про закриття кримінального провадження, не допитана свідок Р.К.О. Ці, а також інші недоліки постанови слідчого, які стосуються суті рішення та є істотними, залишені поза увагою слідчого судді під час розгляду скарги Ф.А.Г.

 

Приклад скасованої ухвали про повернення скарги:

 

Ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 23 вересня 2015 року скаржниці К.Л.Б. повернута її скарга на постанову слідчого СВ Новоодеського РВ УМВС України в Миколаївській області від 25 серпня 2014 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у зв’язку з тим, що  К.Л.Б. подала скаргу після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, і нею не порушується питання про поновлення цього строку.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 16 жовтня 2015 року за результатом розгляду апеляційної скарги К.Л.Б. зазначена ухвала слідчого судді скасована як незаконна та необгрунтована, а матеріали за скаргою К.Л.Б. повернуті на розгляд до Новоодеського районного суду Миколаївської області.

Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції послався на те, що в матеріалах судового провадження відсутнє задокументоване підтвердження факту отримання К.Л.Б. копії постанови слідчого про закриття кримінального провадження в період з 25 серпня 2014 року по 07 вересня 2015 року. Таким чином, є безпідставним висновок слідчого судді про те, що К.Л.Б. пропустила встановленний ч. 1 ст. 304 КПК України 10-ти денний строк на оскарження постанови слідчого про закриття кримінального провадження та зобов’язана була заявити слідчому судді клопотання про поновлення цього строку.

 

Приклад скасованої ухвали про відмову у відкритті провадження:

 

Ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2015 року Б.Т.М. відмовлено у відкритті провадження за її скаргою на дії та бездіяльність слідчих у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР з підстав невідповідності вимог заявниці ст. 303 КПК України.

 

При цьому, слідчий суддя вказав, що Б.Т.М. подана скарга на дії та бездіяльність слідчого, які не підлягають оскарженню під час досудового розслідування, а відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами                ст.ст. 314-316 КПК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 17 грудня 2015 року за результатом розгляду апеляційної скарги потерпілої Б.Т.М. зазначена ухвала слідчого судді скасована, скарга потерпілої Б.Т.М. від 24 листопада 2015 року направлена до суду першої інстанції для розгляду.

 

Скасовуючи ухвалу слідчого судді, апеляційний суд вказав, що зі змісту скарги Б.Т.М. вбачається, що апелянт вважає нерозглянутими клопотання щодо вчинення процесуальних дій, які неодноразово подавалися нею до слідчих СВ Новоодеського відділення Вознесенського відділу поліції ГУ Національної поліції в Миколаївській області та прокурорів прокуратури Новоодеського району Миколаївської області.

 

Зважаючи на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні (невиконанні) процесуальної дії, для вчинення якої встановлено певний термін, підлягає оскарженню слідчому судді, апеляційний суд прийшов до висновку, що слідчий суддя зобов’язаний був перевірити дані обставини та прийняти рішення відповідно до ст. 307 КПК України, а не відмовляти в цій частині у відкритті провадження.

 

Висновки, проблемні питання та пропозиції щодо їх вирішення.

 

Проведеним узагальненням судової практики встановлено, що слідчі судді місцевих судів м. Миколаєва та Миколаївської області розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування протягом 2015 року проводили в цілому якісно, в установлені строки, забезпечуючи кожному право на належний судовий захист.

 

Однак, в процесі реалізації на практиці норм, визначених главою 26 КПК України, існували також і певні недоліки, що, насамперед, пояснюється наявністю неврегульованих КПК України спірних (проблемних) питань, відсутністю роз’яснень ВССУ та єдиної судової практики.

 

В першу чергу це стосується відсутності чіткого закріплення на законодавчому рівні процесуальних вимог до порядку подачі, форми та змісту скарги слідчому судді на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, а також визначення територіальної підсудності даного виду судових проваджень.

 

По-друге, слідчі судді вказують, що є неврегульованим питання про порядок розгляду скарг у разі неявки заявника. Зазначають також про існування на практиці проблеми несвоєчасного надання органом досудового розслідування чи прокурором матеріалів кримінального провадження, що призводить до відкладення розгляду.

 

З метою підвищення якості здійснення правосуддя слідчими суддями, забезпечення повного та об’єктивного судового розгляду поданих скарг, недопущення в подальшому помилок та порушень норм чинного кримінально процесуального законодавства вважаємо за необхідне внести наступні пропозиції:

 

- внести зміни до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, якими конкретизувати поняття «інші процесуальні дії», які слідчий або прокурор зобов’язаний вчинити у визначений строк;

 

 

 - законодавчо закріпити вимоги щодо форми та змісту скарги, яка подається слідчому судді на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора. При цьому доцільно було б зазначити, що недодержання встановлених вимог до форми та змісту скарги є підставою для її повернення скаржнику;

 

 

- внести до КПК України додаткову норму, яка буде чітко визначати територіальну підсудність судових справ з розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.

 

 

Прийняття Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постанови «Про судову практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» чи інших методичних рекомендацій також сприятиме правильному застосуванню законодавства при здійснення правосуддя в справах даної категорії, прийнятті обгрунтованих та справедливих рішень.

 

 

 

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області                                                       Т.О. Маркова

 

 

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області                                                        С.В. Кваша