17 березня 2015 року апеляційним судом Миколаївської області розглянуто справу про адміністративне правопорушення щодо голови Новобузької районної ради Миколаївської області

         17 березня 2015 року постановою апеляційного суду Миколаївської області скасовано постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 11 лютого 2015 року, якою громадянина Б. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.

Згідно з постановою Ленінського районного суду, голова райради, який  працює на посаді з 29 квітня 2014 року, самостійно оцінивши власну службову діяльність, як таку, що у повній мірі відповідає вимогам передбаченим Положенням про преміювання працівників Новобузької районної ради, преміював себе, чим порушив вимоги ст. 14 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а саме не повідомив свого безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів в службовій діяльності, пов'язаного з виникненням суперечностей між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, які могли вплинути на об’єктивність прийняття рішення, зокрема, щодо встановлення собі розмірів премій.

Голова Новобузької районної ради, не погодившись з рішенням суду, звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на вказану постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва, де зазначив, що конфлікту інтересів, в яких його звинуватили не було і бути не могло, оскільки за ч. 2 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», згідно якої преміювання сільських, селищних і міських голів, голів районних і районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці і рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою. Саме таке рішення районною радою прийняте і цим рішенням голові райради надано право вирішувати питання преміювання, у тому числі й стосовно самого себе, відповідно у межах фонду преміювання.

Прокурор у судовому засіданні апеляційної інстанції не погодився з доводами апелянта, однак суд, дослідивши докази у справі, взяв до уваги, що право громадянина Б., як голови сільської ради, на отримання заробітної плати та преміювання було затверджено рішенням сесії Новобузької сільської Ради Миколаївської області № 713 від 29 січня 2014 року «Про затвердження структури виконавчого апарату та кошторису видатків на утримання районної ради та виконавчого апарату на 2014 рік».

Ретельно дослідивши визначення такої кваліфікуючої ознаки ст. 172-7 КУпАП, як «конфлікт інтересів», суд апеляційної інстанції визнав безпідставною та такою, що не відповідає вимогам закону постанову суду першої інстанції, а тому скасував її, як необґрунтовану, а провадження щодо голови Новобузької сільради за ознаками адміністративного правопорушення за ст. 172-7 КУпАП на підставі ст.294, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрив за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду Миколаївської області від 17 березня 2015 року щодо голови Новобузької районної Ради Миколаївської області внесена в Єдиний Державний Реєстр судових рішень.