Конкурсний відбір до Верховного Суду є одним із головних впливів судової реформи на довіру до судів, що зростає – опитування USAID

Рівень довіри суспільства до судової влади за останні чотири роки підвищився втричі – від 5% в 2015 році до 16% в 2018 році. При застосуванні шкали системи «Євробарометр», де відсутня можливість респонденту відзначити нейтральне сприйняття, довіру до судів висловлюють 20% респондентів. Такі результати опитування громадян України, переважна більшість яких не має власного досвіду судових проваджень, оприлюднені програмою USAID «Нове правосуддя», що проводить соціологічні опитування декілька років поспіль https://bit.ly/2B1R5ry.

Як йдеться в документі, оприлюдненому 12 листопада 2018 року, основну інформацію щодо судової влади та судової реформи українці, що брали участь в опитуванні, отримують із телебачення (69%), з оцінок чи вражень знайомих (38%), з інтернету (32%), з соціальних мереж (18%) і лише 15% з власного досвіду.

Опитування показало, що за останні 24 місяці лише 9% від усіх респондентів мали досвід участі в судових провадженнях, 8% з яких лише один раз. Довіра до судової влади українців, які були учасниками судових засідань, вдвічі більша, ніж в українців, які переважно отримують інформацію про судову владу з новин.

Протягом чотирьох років довіра українців-учасників судових проваджень збільшилася вдвічі – з 16% у 2015 році до 34% у 2018 році. Українці, які були учасниками судових проваджень, характеризують цей досвід так: 60% громадян погоджуються з тим, що рівень кваліфікації суддів був належним, 63% – з тим, що судді були ввічливі та тактовні, 59% визнали, що робота апарату суду була добре організована, а 53%, що розгляд справи відбувся своєчасно та без затримок. Водночас 42% громадян визнають, що в них виникали проблеми і вони змушені були використовувати свої зв’язки, знайомства та інші засоби впливу (в 2017 році цей показник становив 33%).

Рівень довіри до судової влади найбільш обізнаної групи населення у змінах, що відбуваються в державі – правників – у 2018 році збільшився на 3% – до 41%. «Комісія у повсякденній роботі відчуває зростання довіри правників. Те, що на конкурс до Вищого антикорупційного суду та Верховного Суду подалося навіть більше правників, ніж на перший конкурс, який ми проводили у 2016–2017 роках, беззаперечно свідчить, що люди, які професійно слідкують за змінами у судочинстві, судоустрої та за конкурсами, які ми проводимо, «голосують за їх результати ногами», тобто особисто беруть участь ще активніше, незважаючи на публічність всіх процедур», – прокоментував результати опитування Голова ВККСУ Сергій Козьяков.

Позитивним впливом судової реформи на підвищення рівня довіри громадян до судів близько 70% правників називають оновлення суддівського корпусу та оцінювання суддів. Зокрема, позитивним результатом вважають конкурсний відбір до Верховного Суду (78%), запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів (76%), обмеження обсягу суддівської недоторканності до функціональної (68%), повернення до триланкової системи судоустрою (64%), скасування повноважень Президента України щодо переведення та призначення суддів (60%). 64% опитаних правників підтримують створення нового Верховного Суду замість старого та вищих спеціалізованих судів, 78% вітають надання можливості претендувати на посаду судді Верховного та Вищого антикорупційного судів адвокатам та 52% підтримують такі ж можливості у науковців.

49% опитаних правників переконані, що судова система України здатна стати основою подолання корупції в усіх гілках влади, 46% вважають створення НАБУ необхідним кроком України, а 42% респондентів опитування впевнені, що створення Вищого антикорупційного суду матиме позитивний вплив на подолання корупції.

На запитання, куди саме громадянин звернеться з метою протидії, якщо отримає пряму або непряму пропозицію дати хабаря судді, 15% опитаних сказали, що до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, і цей показник суттєво збільшився. До речі, ВККСУ має найвищий рівень довіри серед населення як орган, до якого можна звернутися за захистом, після правоохоронних органів. Зокрема, до прокуратури звернулося б 44% населення, до поліції 41%, до НАБУ 35%, до НАЗК 14%, до Ради суддів 10%, до Вищої ради правосуддя 9% опитаних.

Джерело