Розстрочення чи звільнення від сплати судового збору

Ст.136 Цивільного процесуального кодексу передбачена можливість звернутися до суду з клопотанням про відстрочення або розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати збору. Така можливість доступна для осіб, які не входять до пільгових категорій, проте, звертаючись до суду, не можуть сплатити збір через незадовільне матеріальне становище.

Отже, держава визначилася зі способом, який може використовуватися для доступу до суду.

Врахувавши майновий стан особи, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату збору, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Така ухвала може бути винесена, якщо розмір збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача — фізичної особи за попередній календарний рік.

Також клопотати про звільнення від сплати або розстрочення можуть:

• військовослужбовці;
• батьки, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
• одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;
• члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;
• особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Також суд може звільнити від сплати або розстрочити виплату, якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті збору в установленому законом порядку й розмірі. На підтвердження незадовільного майнового стану можуть бути надані:

• довідка про доходи;
• довідка про склад сім’ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї;
• банківські документи про відсутність на рахунку коштів;
• довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

У задоволенні клопотання буде відмовлено у разі ненадання позивачем доказів наявності визначених законом умов, які дозволяють звільнити від сплати або розстрочити її. Також підставами відмови може  бути отримання позивачем доходу за останні 6 місяців як викладачем-стажистом, але без урахування стипендії аспіранта, ненадання доказів того, що особа перебуває у скрутному матеріальному становищі та змушена нести додаткові витрати на збереження пошкодженого транспортного засобу, який був придбаний за позичені кошти.

Не буде звільнений від сплати позивач, який не надав доказів на підтвердження обставин отримання ним допомоги малозабезпеченим сім’ям, а також обставин того, що його середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім’ї.

Відмовлено у звільненні від сплати судового збору може бути  у зв’язку з ненаданням жодних відомостей щодо наявності чи відсутності інших джерел доходу, якщо позивач є працездатною особою, отримує пенсію за вислугу років.

Серед інших підстав:

• ненадання довідки про розмір доходу, відсутність будь-яких документів про членів сім’ї та їхні доходи;
• непідтвердження посилань на значні витрати на лікування;
• перевищення доходами розміру прожиткового мінімуму на особу;
• ненадання жодних документів на підтвердження відсутності доходу або його низького рівня;
• непідкріплення заяви письмовими доказами щодо витрат на оплату комунальних послуг, отриманих доходів, віку чи інших доказів, передбачених законом.

Зазвичай перед заявленням такого клопотання позивач звертається по безоплатну правову допомогу. Підготовку клопотання разом з позовною заявою здійснює саме особа, яка надає правову допомогу.

Звільнення від сплати збору, його зменшення, відстрочення, розстрочення за клопотанням сторони є правом суду, а не обов’язком. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав. Тобто недостатньо лише подати клопотання, де розписати всі проблеми, необхідно ще подати достатні докази, які підтверджують таку інформацію.

Разом з тим загальним процесуальним принципом є рівність сторін у справі. Тому посилання, наприклад, на економічну кризу в державі не може бути для суду підставою для звільнення від сплати збору. Інша сторона також живе в державі під час економічної кризи. А ось, наприклад, посилання на невиплату роботодавцем заробітної плати, підтверджене довідкою про заборгованість, такою підставою може бути.

Верховний Суд навів рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», в якому зазначено, що вимога сплати збору цивільними судами у зв’язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішенні від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland» ЄСПЛ указав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.