Узагальнення судової практики застосування судами сумської області законодавства, що регулює вирішення спорів, що виникають із договорів банківського вкладу та банківського рахунку за 2013 рік та перше півріччя 2014 року.

«З А Т В Е Р Д Ж У Ю «

Заступник голови апеляційного суду Сумської області

Рибалка В.Г.

« 01_» вересня 2014 р.

П Л А Н

узагальнення судової практики застосування судами Сумської області законодавства, що регулює вирішення спорів, що виникають із договорів банківського вкладу та банківського рахунку за період 2013 року та першого півріччя 2014 року .

1. Вступна частина

2. Розгляд місцевими судами справ , які випливають з договору банківського вкладу.

3. Вирішення місцевими судами спорів про стягнення збитків та моральної шкоди за договорами банківського вкладу.

4. Вирішення спорів, які випливають із договорів банківського вкладу в банківському металі – золоті.

5. Вирішення спорів спадкоємців вкладників банку за договорами банківського вкладу.

6. Розгляд місцевими судами цивільних справ що випливають з договору банківського рахунку.

7. Висновки і пропозиції.

Суддя       О.І.Собина

 «01» вересня 2014 р.

 1.      Вступна частина

      Для проведення узагальнення місцевими судами Сумської області надіслано 18 справ відповідної категорії . Більше таких справ розглянуто Ковпаківським районним судом м. Суми – 7 та Зарічним районним судом м. Суми – 4 , Шосткинським міськрайонним судом Сумської області -4, Краснопільським та Кролевецьким районними судами, а також Роменським міськрайонним судом Сумської області розглянуто по 1 справі даної категорії. В інших судах області, за повідомленням голів суддів та статистичних даних, такі справи не розглядались.

За договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), яка прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором (ч. 1 ст. 1058 ЦК).

У чинних законах та інших нормативно-правових актах України, як свідчить їх аналіз, дано не лише цивільно-правове визначення договору банківського вкладу, але й розкрито його особливості з урахуванням спеціального законодавства.

Відповідно до ст. 2 Закону України № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) — це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

У договорі банківського вкладу (депозиту) однією стороною є виключно банківська установа (банк), а другою стороною (вкладником) може бути як фізична, так і юридична особа.

Важливо, що на підставі законодавства України договори банківського вкладу можуть укладати не лише банки, а й інші фінансові установи, зокрема, юридичні особи, які відповідно до закону надають одну чи декілька фінансових послуг та які внесені до відповідного рєстру в порядку, встановленому законом (кредитні спілки).

Положенням ст.1059 ЦК України регулюються питання про форму договору банківського вкладу, згідно з якою у разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним. При вирішенні питання щодо дотримання письмової форми договору слід врахувати також п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами (затверджено постановою правління Національного банку України від 3 грудня 2003 р. № 516; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 р. за № 1256/8577).

2. Розгляд місцевими судами цивільних справ , які випливають з договору банківського вкладу.

            З наданих місцевими судами на узагальнення цивільних справ встановлено, що переважна їх більшість стосувалась спорів, що виникають між вкладниками та банками щодо не повернення коштів за банківським вкладом.

 Частиною 3 статті 1060 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, відсотки за цим вкладом виплачуються у розмірі відсотків за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий відсоток.

На сьогодні, як свідчить практика, існує проблема у своєчасному поверненні вкладникам грошових коштів, які знаходяться на їх вкладних (депозитних) рахунках. Така ситуація виникла тому, що банки з різних причин не завжди виконують взяті на себе грошові зобов'язання з виконання умов договору банківського вкладу.

Аналіз справ, направлених місцевими судами для узагальнення, свідчить, що фізичні особи (клієнти банку), які не змогли отримати вклади в банку або їм було відмовлено з різних підстав у видачі вкладу, зверталися до суду і такі позови, в основному, задовольнялися. При цьому, в більшості випадків суди правильно виходили з вимог чинного законодавства та договору банківського вкладу, згідно з якими банк повинен виплачувати особі депозит у строк, у повному обсязі, з урахуванням відсотків, а також у тій валюті, в якій гроші були внесені на депозитний рахунок.

 Також , законом передбачено обов'язок банку разом з поверненням вкладнику суми вкладу (депозиту) виплатити і нараховані відсотки. Тобто, не допускається затримання виплати відсотків за вкладом, одностороння відстрочка чи розстрочка виплати відсотків за вкладом. Вкладник має право на отримання відсотків за вкладом навіть у випадку дострокового розірвання такого договору з ініціативи вкладника. За своєю суттю витребування вкладу до закінчення його строку треба визнати як односторонню зміну умов договору, яка дозволяється законом, але вчинення такої дії спричиняє настання певних наслідків, а саме у розмірі нарахування відсотків за цим вкладом.

Відповідно до частин 5 і 6 статті 1061 ЦК України відсотки на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

             3. Вирішення місцевими судами спорів про стягнення збитків та моральної шкоди за договорами банківського вкладу.

            Аналіз справ , направлених на узагальнення, свідчить , що позивачі, звертаючись до суду з позовами про повернення банківського вкладу, також просили відшкодувати завдані їм збитки. Сума збитків, яку просили стягнути позивачі , обґрунтовувалася лише умовними припущеннями, а не умовами договору чи положенням закону .

  Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі на відшкодування збитків та моральної шкоди.

 Зазначена норма права передбачає відшкодування моральної шкоди, коли це передбачено договором або законом. Якщо умовами договору не передбачено стягнення моральної шкоди, вона підлягає відшкодуванню лише у випадках , передбачених законом. При цьому ст.611 ЦК України не слід розуміти так , що вона відсилає до ст. 16 цього кодексу, яка серед способів захисту права називає відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди. Такий висновок ґрунтується на тому , що спеціальна норма ( п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України) не може відсилати до загальної норми ( п.9 ч. 1 ст. 16 ЦК України ) .

             Не можуть застосовуватися до правовідносин, що виникли з порушення договірних зобов’язань положення глави 82 ЦК України, які врегульовують правила деліктної відповідальності. У випадку невиконання зобов’язань, в тому числі і не повернення банківського вкладу , положення ст.1167 ЦК України не застосовуються.

            4. Вирішення спорів, які випливають із договорів банківського вкладу в банківському металі - золоті

 До недавнього часу неоднозначно вирішувалися справи за позовами про застосування положень ст. 625 ЦК України по договорам банківського вкладу в банківському металі – золоті.

У 2014 році Верховний Суд України в постанові по справі № 6-38 цс14 остаточно роз’яснив , що зобов’язання банківського вкладу у банківському металі – золоті не є грошовим зобов’язанням, оскільки в ньому не передбачено передачу грошей як предмета договору , тому до таких правовідносин положення статті 625 ЦК України не застосовуються.

5. Вирішення спорів спадкоємців владників банку за договорами банківського вкладу.

Також місцевими судами розглядались спори спадкоємців вкладників банку , які випливають із договорів банківського вкладу, укладеними за життя спадкодавцями .

6. Розгляд місцевими судами цивільних справ що випливають з договору банківського рахунку.

Статтею 1066 ЦК України передбачено , що за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1073 ЦК України передбачені правові наслідки неналежного виконання банком операцій за рахунком клієнта Так ч. 1 вказаної статті передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

 Висновки та пропозиції

Результати проведеного узагальнення свідчать, що суди, в основному дотримуються вимог норм матеріального та процесуального права при вирішенні спорів , що виникають із договорів банківського вкладу та банківського рахунку , проте наявність помилок та неоднакової судової практики свідчать про те, що суди не завжди достатньо повно з’ясовують фактичні обставини справи, дають правильну юридичну оцінку спірним правовідносинам.

Слід зазначити що судам , при розгляді справ зазначеної категорії , необхідно застосовувати, крім норм Цивільного кодексу України, Закони України , які регулюють спірні правовідносини у справах даної категорії, відповідні роз’яснення, що викладені в постановах Пленуму Верховного суду України , узагальненнях та аналізах судової практики вищих судових інстанцій та постановах Верховного Суду України, прийнятих в порядку ст.360-7 ЦПК України, які є обов’язковими для всіх судів України.

Узагальнення свідчить про те, що потребують правового визначення спірні питання відносно:

-          необхідності зазначення в рішеннях судів суми в еквівалентні до національної валюти ( гривні) за договорами банківського вкладу у іноземній валюті , виходячи з вимог чинного законодавства та договору банківського вкладу , згідно з якими банк повинен виплачувати особі депозит у строк, у повному обсязі, з урахуванням відсотків, а також у тій валюті, в якій гроші були внесені на депозитний рахунок,

-          моменту з якого слід визнавати нового кредитора належною стороною (вкладником) в Договорі банківського вкладу в іноземній валюті та зобов’язувати банк внести зміни до договору банківського вкладу про сторони договору та реквізити про вкладника (момент укладення договору відступлення права вимоги (цесії) чи момент звернення із відповідною заявою правонаступника до банку)

 Тому, враховуючи наявність численних проблемних і спірних питань при вирішенні спорів, що виникають із договорів банківського вкладу та банківського рахунку, а також випадків неоднакового застосування судами законодавства, з метою забезпечення єдиної судової практики вважати за доцільне:

1.      Обговорити узагальнення з суддями судової палати у цивільних справах апеляційного суду.

2.      Узагальнення доповісти на чергових зборах апеляційного суду 

3.      Копію узагальнення, 9 копій судових рішень місцевих судів та 5 копій рішень апеляційного суду надіслати Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .

 Суддя апеляційного суду

  Сумської області О.І.Собина     

Таблиця 1

Дані

щодо розгляду місцевими загальними судами у 2013 – І пів. 2014 р. цивільних спорів, що виникають із договорів банківського вкладу та банківського рахунку

Виконавець                                                                        Собина Ольга Іванівна, тел. 607-879                                   22.09.2014 р.

                                                                                                        (підпис, ПІБ, № тел)                                                        (Дата)

Таблиця 2

 Дані

щодо розгляду апеляційних скарг на рішення судів першої інстанції у цивільних справах щодо договорів банківського вкладу та банківського рахунку

Виконавець                                                                        Собина Ольга Іванівна, тел. 607-879                              22.09.2014 р.