Узагальнення судової практики про судову експертизу

Аналіз судової практики свідчить про те, що в період часу з 2013 по 2014 рік у провадженні Краснокутського районного суду Харківської області перебувало 5 цивільних справ, в яких було призначено судову експертизу.

Активізація діяльності та зростання інтересів фізичних і юридичних осіб у різних сферах цивільних правовідносин тягне за собою й збільшення цивільних спорів, вирішення яких вимагає спеціальних досліджень із використанням відповідних знань. Усе ширшого застосування в судовому процесі набуває експертиза, як одна з найважливіших форм використання спеціальних знань, оскільки залучення експертів, а отже, фахівців у певній галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла дає можливість для всебічного і повного з’ясування обставин справи і вирішення питання по суті. Все це відповідає принципам цивільного процесуального права – змагальності і диспозитивності, свідчить про зростаючу роль науки в забезпеченні цивільного судочинства.

Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, попереднього слідства чи суду, це основна форма застосування спеціальних знань у цивільному судочинстві, за допомогою якої сучасні досягнення природничих, технічних і гуманітарних наук впроваджуються в судову практику по цивільних справах.

Про призначення експертизи суд виносить ухвалу, яка є процесуальним документом. Хід експертних досліджень та їх результати повинні відображатися в іншому спеціальному документі – висновку експерта.

В ст.1 Закону України “Про судову експертизу” зазначено, що судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи. Поняття об’єкту судової експертизи може бути як матеріальним, так і нематеріальним (явища, процеси). В статті 5 цього Закону говориться про об’єкти дослідження саме як про матеріальні об’єкти, з точки зору того, що вони можуть бути пошкоджені або витрачені лише тією мірою, в якій це необхідно для дослідження.

Єдиною та загальною підставою призначення судової експертизи є необхідність застосування спеціальних знань.

Аналізуючи випадки обов’язкового призначення експертизи, встановлені чинним законодавством України, приходимо до висновку, що при заявлені обома сторонами клопотання про призначення експертизи, суд не повинен завжди задовольняти таке клопотання. Сторони, не знаючи правил призначення судових експертиз, можуть вимагати її проведення й у тих випадках, коли дослідження не потрібне (наприклад, обставини можуть бути з’ясовані і без використання спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла) чи взагалі не можливе (наприклад, у випадку пропозиції провести експертизу з правових питань).

Законодавство України висуває єдину вимогу до здатності особи виступати експертом у суді – наявність спеціальних знань у певній сфері.

Висновок експерта є результатом проведення судової експертизи. Висновок експерта – це заснований на завданні суду, сформульованому в ухвалі про призначення експертизи, виклад експертом фактичних даних, які мають значення для справи і встановлені ним на основі спеціальних знань у результаті експертного дослідження.

Ухвала суду є підставою для проведення дослідження, в ній визначаються питання, на які належить дати відповідь експерту, а це означає, що експерт повинен обов’язково з нею ознайомитися.

В ухвалі суду також вказується, що за дачу завідомо неправдивого висновку експерт попереджається судом або керівником судово-експертної установи, якщо експертиза проводиться спеціалістом цієї установи, про відповідальність за ст. 384, 385 КК України.

Суд повинен не приймати  висновок, в якому відсутні відомості, передбачені процесуальним законом, а повертати його експерту на до оформлення.

В силу специфіки цивільних правовідносин одними з найпоширеніших у цивільному судочинстві є судово-почеркознавчі та судово-технічні експертизи документів, судово-психіатричні, судові інженерно-технічні, судові товарознавчі та багато інших експертиз.

Комісійні експертизи призначаються в особливо складних випадках, а також при виробництві повторних експертиз. Комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності. Під час проведення комісійної експертизи кожний експерт вирішує повною мірою вирішує всі завдання. В процесі цієї роботи здійснюється внутрішньогрупова комунікація: обговорюються шляхи вирішення завдань, методи та засоби її вирішення, результати індивідуальної праці. Колективне рішення комісії експертів виражає їх повну погодженість один з одним.

Якщо експертиза призначена не як комісійна, а під час її проведення з'ясується, що вирішення поставлених питань або деяких із них потребує застосування даних, які належать до різних галузей знань, керівник експертної установи має право організувати її виконання за правилами виконання комісійної експертизи. Якщо проведення комісійної експертизи не може бути здійснене силами експертної установи, то її керівник повідомляє про це суд, який призначив експертизу, і просить залучити до проведення експертизи експерта відповідної спеціалізації. Залучення такого експерта має проводитися ухвалою суду. В ухвалі про призначення комісійної експертизи зазначається її назва та назва установи, експертам якої доручено її проведення, а у разі участі в ЇЇ проведенні особи, яка не є працівником експертної установи також її прізвище, ім'я та по батькові.

У випадках, коли проведення комплексної експертизи доручено експертам декількох установ, в ухвалі про її призначення зазначається, яка з них є провідною, тобто яка з них здійснює проведення експертизи, зокрема координацію роботи експертів і зв'язок з особою або органом, які призначили цю експертизу. Якщо проведення комісійної експертизи доручено працівникам експертної установи та особі, яка не є працівником цієї установи, провідною призначається експертна установа.

Виходячи з практичних і теоретичних міркувань, потрібно відрізняти висновок про неможливість вирішення поставленого перед експертизою питання і повідомлення про неприпустимість (неправомірність) дачі експертного висновку. Необхідність оформлення останнього виникає, коли наданих матеріалів недостатньо або якщо у експерта немає відповідних знань. Природа висновку про неможливість вирішення поставленого перед експертизою питання зовсім інша: експерт є кваліфікованим фахівцем у конкретній галузі знання і йому надано достатню кількість порівняльних матеріалів. Однак навіть за цих умов неможливо дати відповідь на поставлене перед експертизою питання не тільки в категоричному позитивному чи негативному смислі, але й навіть у формі припущення.

Суд має право, але не зобов'язаний призначити додаткову або повторну експертизу. У разі суперечності між висновками різних експертів і відмови судді призначити повторну експертизу суд повинен обґрунтувати в рішенні, чому висновки суду ґрунтуються на висновку одного з експертів і відхилено укладення іншого. Суд може обґрунтувати своє рішення і на інших доказах. При недостатньої ясності або неповноти висновку суд може викликати експерта в судове засідання і отримати необхідні роз'яснення, які повинні бути занесені в протокол.

При дослідженні висновку експерта суди повинні виходити з того, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Окрім цього, суди при розгляді цивільних справ не мають права приймати рішення без проведення експертизи, якщо за законом призначення останньої є обов’язковим.

Призначення експертизи в цивільних справах допускається як під час судового розгляду, так і в процесі підготовки до нього.

У разі коли необхідність експертного висновку обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, чи поданими доказами, суддя має призначати експертизу, як правило, при підготовці справи до судового розгляду, враховуючи при цьому думку осіб, які беруть участь у справі.

Судам необхідно суворо додержуватися вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків, неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з'ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду, зокрема щодо вини, неосудності чи недієздатності особи тощо.

При вирішенні Краснокутським районним судом питань про призначення судової експертизи, проблем не виникало.

ГОЛОВА КРАСНОКУТСЬКОГО

РАЙОННОГО СУДУ                                                         В.А.КАЛІБЕРДА