Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ПРО СУД
ПРЕС-ЦЕНТР
ГРОМАДЯНАМ
ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ
ІНШЕ
РАДА ЄВРОПИ
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
РІШЕННЯ
(Заява N 39051/07)
1 грудня 2011 року
Стислий виклад.
У червні 2006 року ІТ підприємство звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до підприємства-заявника про розірвання договору та повернення майна.
20 лютого 2007 року Верховний Суд України за касаційною скаргою ІТ підприємства скасував рішення Вищого господарського суду і залишив в силі рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Підприємство-заявник поскаржилося до Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) за п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) на те, що Верховний Суд України перевищив свої повноваження, коли, скасувавши рішення Вищого господарського суду, залишив в силі рішення Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Європейський суд визнав порушення п. 1 ст. 6 Конвенції в зв'язку з тим, що Верховний Суд України, постановивши рішення у справі заявника, вийшов за межі своїх повноважень, які встановлено в Господарсько-процесуальному кодексі.
Крім того, Європейський суд зауважив, що всупереч ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" Верховний Суд України проігнорував висновки Європейського суду, викладені у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яке на час провадження у справі заявника вже було перекладено українською мовою і надруковано в офіційному юридичному виданні.
Розглянувши справу, Європейський суд одноголосно:
"1. Оголошує заяву прийнятною;
2. Постановляє, що мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції."

