Розгляд кримінальних справ загальними судами Чернігівської області у 2015 році

1.  Аналіз причин скасування судових рішень та вжиття заходів щодо недопущення у подальшій роботі подібних порушень.

До апеляційного суду Чернігівської області у 2015 році надійшло 1005 кримінальних проваджень (відповідно до КПК 1960 р. – 4  справи.), що на 198 проваджень більше ніж у 2014 році (811). Усього закінчено розгляд 988 проваджень.

Всього апеляційним судом переглянуто вироків, постанов, ухвал місцевих судів відносно  888 осіб, у 2014 році – 740 осіб (+148).

Переглянуто вироків усього відносно 683 осіб (581), у тому числі скасовано – 167, або 24,5% від загальної кількості вироків, у 2014 році такий же показник становив  – 135 (+32).

Із загальної кількості скасованих вироків, скасовані з направленням на для проведення судового провадження в загальному порядку – 2; із призначенням нового судового розгляду – 89; із закриттям кримінального провадження  – 13; з ухвалення нового вироку – 62.

Найбільший відсоток скасованих вироків, із числа оскаржених, був у місцевих загальних судах: Козелецькому – 50 %; Ніжинському – 34 %; Варвинському – 33 %; Прилуцькому – 32,8 %; Ічнянському  – 30 %; Сосницькому – 30 %;

Із загальної кількості скасованих вироків (за кількістю осіб) 19 виправдувальних вироків, 2 вироки на підставі угод та 2 вироки з направленням провадження до суду першої інстанції для розгляду в загальному порядку.

Підставами для скасування вироків (за кількістю осіб)  були наступні:

-              у зв’язку з неповнотою судового розгляду (ст. 410 КПК) щодо 12 осіб;

-              у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК) щодо 16 осіб;

-              у зв’язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК)  щодо 73 осіб;

-              у зв’язку з неправильним застосуванням  закону про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК)  щодо 40 осіб;

-              у зв’язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості кримінального правопорушення особі обвинуваченого (ст. 414 КПК) щодо 13 осіб.

Скасовано вироків із призначенням нового судового розгляду:

-              у зв’язку з здійсненням судового провадження за відсутності захисника, якщо його участь є обов’язковою щодо 3 осіб;

-              у зв’язку із здійсненням судового провадження за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання щодо 1 особи; 

-              у зв’язку з відсутністю журналу судового засідання або технічного носія інформації на якому зафіксовано судове провадження щодо 7 осіб;

Ухвалено нових вироків щодо 62 осіб, із них щодо 42 осіб новий вирок постановлено у зв’язку із необхідністю застосування більш суворого покарання, щодо 4 осіб у зв’язку із скасуванням необґрунтованого виправдувального вироку і щодо 9 осіб у зв’язку із неправильним звільненням обвинуваченого від відбування покарання, щодо 7 осіб у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення.

Ураховуючи наведені статистичні дані можна зробити висновок, що основний відсоток судових рішень були скасовані з підстав істотного порушення кримінального процесуального закону та з підстав неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність (ст.ст.412, 413 КПК України).

У 2015 році апеляційною інстанцією переглянуто 286 ухвал (постанов) (2014 рік – 247). Скасовано – 118 ухвал, із них із призначенням нового судового розгляду – 92; із закриттям кримінального провадження – 1; із постановленням нової ухвали, скасувавши ухвалу суду першої інстанції повністю – 25;

За результатами перегляду в апеляційному порядку ухвал слідчих суддів, у 2015 році, із 408 розглянутих – скасовано – 95 ухвал.

Таким чином, аналіз даних дає підстави для висновку про те, що місцеві суди внаслідок неуважності, як при вивченні і підготовці проваджень, так і під час їх розгляду, допускають порушення вимог кримінального та кримінального процесуального законодавства, що призводить до постановлення необґрунтованих та незаконних судових рішень, які скасовуються  апеляційною  інстанцією.

В межах повноважень наданих апеляційним судам (ст. 27 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”) апеляційним судом Чернігівської області, з метою недопущення помилок та забезпечення правильного й однакового застосування законодавства суддями судової палати проводяться аналізи та узагальнення судової практики по справах кримінального судочинства, аналізи причин скасування і зміни судових рішень місцевих судів, які апеляційним судом доводяться до відома суддів місцевих судів області.

2. Аналіз порушення процесуальних строків при розгляді проваджень та порушення строків утримання осіб під вартою при розгляді кримінальних проваджень.

Згідно із статистичними даними, із порушенням строків, установлених КПК України, у 2015 році місцевими судами розглянуто 49 кримінальних проваджень.

Призначено до підготовчого судового засідання з порушення строків, установлених ст. 314 КПК України – 33 кримінальні провадження.

Призначено до судового розгляду з порушенням строків, установлених ст. 316 КПК України –  2 кримінальні провадження.

У продовж 2015 року встановлено 3887 фактів відкладення розгляду кримінальних проваджень.

Так, причинами відкладення розгляду проваджень у призначений судом першої інстанції день можна назвати наступні:  

1) неявка учасників процесу у судове засідання:

–  неявка (неприбуття) обвинуваченого – 858 фактів;

–    хвороба обвинуваченого – 26 фактів;

–    нездійснення доставки до суду підсудного (обвинуваченого), який тримається під вартою  -  54 факти;

–    неявка (неприбуття) прокурора – 22 факти;

–    неявка  (неприбуття) захисника – 184 факти  ;

–    неявка (неприбуття) свідків, потерпілих – 472 факти;

–    неявка (неприбуття) інших учасників процесу – 48 фактів

2) призначення експертизи – 18 фактів;

Вивчення та аналіз причин тривалого розгляду кримінальних проваджень свідчить про те, що тривалий розгляд зумовлений не лише об’єктивними причинами, які не залежать від суду, а також і суб’єктивними, що виникають із вини судді або у зв’язку з неналежною організацією роботи суду.

До об’єктивних причин тривалого розгляду кримінальних проваджень належать такі:

1.)            Невиконання процесуальних обов’язків учасниками процесу та неявка свідків у судове засідання. Ця причина є найбільш поширеною. Як правило, несумлінне ставлення до виконання процесуальних обов’язків виявляють представники захисту. Крім того, є випадки перенесення судових засідань через неявку прокурорів, потерпілих, перекладачів або у зв’язку із заміною захисника (інколи неодноразовою).

Одним із чинників, який перешкоджає суду вчасно розглянути провадження, є неявка в судове засідання свідків.

Виконуючи вимоги закону про безпосереднє дослідження доказів у кримінальному проваджені, у тому числі допит свідків у суді, суди досить часто відкладають судовий для повторного виклику свідків, які не бажають з’являтися до суду, інколи застосовуючи до них примусовий привід, (проте постанови про примусовий привід органи внутрішніх справ часто своєчасно не виконують).

2.)            Невиконання органами внутрішніх справ постанов суду про вчинення окремих дій. Не завжди своєчасно виконуються ухвали суду про примусовий привід свідків; привід обвинувачених, до яких застосовано запобіжних захід у виді підписки про невиїзд, у разі коли інші обвинувачені перебувають під вартою; привід потерпілих, явка яких до суду є обов’язковою.

Так, у 2015 році судами було засновано привід обвинуваченого у 225 провадженнях, у 48 провадженнях привід не виконано. До свідків, потерпілих було застосовано привід у 154 провадженнях, із них привід не виконано у 32 провадженнях.

За даними аналізу, судді, не завжди реагують на такі випадки.

Так у 2015 році лише у 10 кримінальних провадженнях було накладено грошове стягнення, у 11 провадженнях обвинуваченому був змінений запобіжних захід.

3.)            Тривалий час проведення судових експертиз. У значній кількості проваджень на оперативність розгляду впливає тривалий час не проведення експертиз. Попри намагання суддів узгодити строки їх проведення, експертні установи повідомляють про неможливість виконати такі експертизи у зв’язку зі значним навантаженням, а у деяких випадках експерти визначають занадто тривалі строки.

4.)            Розшук обвинувачених. Не може вважатися задовільною робота слідчих органів у частині з’ясування реального місця проживання того чи іншого свідка або потерпілого, а також місця проживання обвинуваченого у провадженнях, де інші співучасники утримуються під вартою. Непоодинокими є випадки повернення суду повідомлень про вручення поштового відправлення з відміткою про те, що за зазначеною адресою особа не проживає, і працівники поліції, які мають здійснити привід, підтверджують цю інформацію. Розшук обвинувачених в таких випадках затягується, а тому відкладається розгляд проваджень.

До числа суб’єктивних причин, які перешкоджають вчасному розгляду кримінальних проваджень у судах, належать:

1)      Неналежна підготовка матеріалів провадження до судового розгляду, відсутність планування розгляду проваджень (особливо багатотомних), велика кількість обвинувачених, потерпілих, свідків.

2)      Недостатній контроль із боку суддів за вчасним повідомленням осіб, які беруть участь у провадженні, про місце та час розгляду провадження, а також невжиття суддями заходів щодо забезпечення явки у судове засідання осіб, які беруть участь у провадженні.

3)      Необґрунтовано тривалі перерви між судовими засіданнями (від одного до кількох місяців), багаторазові відкладання слухання та оголошення перерв на тривалий час.

4)      Недостатнє реагування на факти зриву судового засідання та несвоєчасне вжиття передбачених законом заходів до учасників судового засідання (прокурорів, захисників, свідків, потерпілих), які не з’явились у судове засідання.

5)      Нераціональне використання суддями процесуальних можливостей для оптимального використання часу при судовому розгляді провадження.

 На кінець 2015 року місцевими судами у строк понад 6 місяців не розглянуто 6 кримінальних проваджень, які не є зупиненими і не відкладені (Варвинський, Ічнянський, Куликівський, Ніжинський, Менський та Новозаводський районні суди) із них у 2 провадженнях особи тримаються під вартою і рахуються за судами (Ніжинський, Новозаводський районні суди) та 1 провадження не розглянуто понад 1 рік (Ічнянський районний суд).

Станом на 01 січня 2016 року в провадженні місцевих судів області знаходилось 107 кримінальних проваджень, які не розглянуті в строк більше 3 місяців з часу їх надходження до суду та по яких оголошено розшук та зупинено провадження.

Станом на 01 січня 2015 року було не розглянуто 43 кримінальних провадження, на 01 січня 2014 року таких проваджень було 21, а станом на 01 січня 2013 року  – 50.

Так, у Бахмацькому районному суді – 5 кримінальних проваджень; Борзнянський – 3; Варвинському – 1; Городнянському – 2; Деснянському – 36; Ічнянському – 3; Козелецькому – 6; Корюківському – 1; Куликівському – 1; Менському – 2; Ніжинському – 9; Новозаводському – 12; Новгород – Сіверському – 2; Носівському – 3; Ріпкинському – 5; Сосницькому – 1; Срібнянському – 2;  Чернігівському – 6;  Щорському – 5 проваджень.

Результати аналізу стану дотримання строків розгляду кримінальних проваджень дають підстави для висновку, що суди переважно дотримуються вимог Конституції України, кримінального процесуального закону, норм ст. 5 Конвенції та рішень Суду.

Випадки тривалого розгляду кримінальних проваджень, як правило, зумовлені об’єктивними причинами, які не залежать від суду, проте існує низка суб’єктивних причин, що виникають із вини судді або викликані неналежною організацією роботи суду.

Питання щодо оперативності розгляду місцевими судами кримінальних проваджень, особливо у кримінальних провадженнях де підсудні тримаються під вартою, перебуває на постійному контролі керівників судів та суддів апеляційного суду, голови та заступника голови апеляційного суду.

Кожного місяця місцеві суди області направляють до апеляційного суду  інформацію по кримінальним провадженням, які знаходяться на розгляді судів більше 3 місяців, вказуючи причини їх тривалого розгляду.

Судовою палатою у кримінальних справах постійно вивчається та контролюється стан ро­боти місцевих судів щодо строків розгляду проваджень, де особам застосованого запобіжний захід у виді взяття під варту.

У процесі вивчення отримуваної інформації з’ясовуються причини тривалого розгляду проваджень, вжиті заходи щодо прискорення їх розгляду.

Судді апеляційного суду на місцях надають судам допомогу в належній організації розгляду кримінальних проваджень.

Між апеляційним судом Чернігівської області та керівництвом управління Державної пенітенціарної служби в Чернігівській області налагоджена тісна взаємодія. Так, на адресу апеляційного суду Чернігівської області надходить інформація про кількість ув’язнених, які рахуються за судами області, та які перебувають під вартою більше 3-х місяців.

Питання дотримання судами процесуальних та розумних строків розгляду кримінальних проваджень також обговорюється на нарадах голів місцевих судів.

3. Аналіз застосування практики Європейського суду з прав людини та дотримання судовими інстанціями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Узагальнюючи практику застосування судами загальної юрисдикції Чернігівської області Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, протоколів до неї (надалі – Конвенція), практики Європейського суду з прав людини (надалі – ЄСПЛ), встановлено, що судді області проявляють не високу активність у посиланні на неї в своїх судових рішеннях.

Так,  встановлено, що з 24 місцевих  судів у 2015 році тільки судді Щорського, Новозаводського, Деснянського, Чернігівського, Прилуцького, Бобровицького, Менського, Сосницького, Варвинського та Борзнянського місцевих судів при розгляді кримінальних проваджень застосовували практику ЄСПЛ.  

Із практики застосування судами області норм Конвенції, встановлено,  що судами при постановлені рішень використовувались норми, які гарантують, право людини на свободу й особисту недоторканості (ст.5) та право на  справедливий суд (ст.6).

Серед посилань на рішення ЄСПЛ, які містяться у судових рішеннях місцевих судів є: «Абрамян проти Росії», «Камасінскі проти Австрії», «І.Н. та інші проти Австрії», «Пелісьє та Сассі проти Франції», «Дзецяк проти Польщі», «Попов проти Росії».

Враховуючи наведене вище, слід зауважити, що збільшисть судових рішень мають лише посилання на норми (статті) та декларативні посилання та позицію ЄСПЛ та при цьому судами зовсім не застосовується правова позиція ЄСПЛ, викладена в рішеннях у справах «проти України».

Аналізуючи практику застосування практики ЄСПЛ та дотримання  Конвенції встановлено, що  судді апеляційного суду Чернігівської області також при постановлені рішень використовують практику Європейського суду з прав людини.

Аналізуючи загальний стан дотримання місцевими судами Чернігова та Чернігівської області Конвенції встановлено, що при розгляді справ судом, судді загалом дотримувались положень Конвенції. Однак, мали місце випадки порушення розумних строків розгляду справ судом, передбачених ст.6 Конвенції. Суб’єктивними причинами довготривалого розгляду справ судом є, в деяких випадках, неналежна організація судових процесів, тривалі перерви у судовому розгляді для виклику свідків та інших учасників процесу, не вжиття передбачених законом заходів для забезпечення явки в судове засідання учасників судового розгляду, тощо.

Слід також зауважити, що у місцевих судах області належним чином організована робота по вивченню Рішень ЄСПЛ, які направляються для ознайомлення та аналізу апеляційним судом.

Разом з тим, зауважуємо, для «розумного» застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у своїх рішеннях, необхідно знання практики Європейського суду з прав людини, який не тільки дає зразок застосування тієї чи іншої статті, але й тлумачить кожне поняття.

Так, обговорення прикладів застосування статей Конвенції, тлумачення певних положень, а також моніторинг Рішень Європейського Суду відбувається на семінарах, що організовуються, як судами вищої інстанції так і апеляційним судом. 

Узагальнюючи наведене необхідно зазначити, що при розгляді кримінальних проваджень судді дотримуються фундаментальних прав і свобод людини зазначених в Конституції України і Конвенції, серед яких право на життя, на свободу і особисту недоторканість, право на власність, право на справедливий суд та інші та посилаються на Конвенцію як на джерело права.