М.П. Ярошенко: „Сьогодні відбувається боротьба за суди”

М.П. Ярошенко: „Сьогодні відбувається боротьба за суди”

Запитайте сьогодні пересічного громадянина — що таке сьогодні наш суд? Добра половина розкаже вам і про несправедливість, і про хабарі.

Чому ж за стільки років незалежності України не вдалося добитися, щоб верховенство права стало стабільною характеристикою нашого суспільства?

Про це розмовляю з головою апеляційного суду Чернігівської області М. П. ЯРОШЕНКОМ.

- Миколо Петровичу, чому ж, на Вашу думку, так повільно просувається судова реформа?

- Так, дійсно, реформа помітно гальмує. Причин можна назвати кілька. Це і відсутність згоди основних гілок влади та політичних сил щодо самої стратегії реформи — якою вона має бути, і відсутність відповідної та достатньої законодавчої бази. Крім того існує організаційно-управлінська плутанина — інстанцій багато, їх функції часто пересікаються, а сфери відповідальності нечіткі.

Ну і, нарешті, так званий «людський фактор» — громадяни України мало знають про судову систему, власні права та можливості доступу до правосуддя. Загострюється проблема й тим, що велика частина населення неспроможна скористатись послугами адвоката та сплатити державне мито. Все це породжує надзвичайно велику кількість проблем у сфері здійснення правосуддя, які вже неодноразово обговорювались на різних рівнях, проте більшість з них залишається. І, на жаль, щодо механізмів їх вирішення немає єдиної думки в суддівському корпусі України.

Якщо звернути увагу на нинішнє законодавство, то можна побачити, що цілий ряд положень не реалізовано. Зокрема, Закон України “Про судоустрій, який прийнято у 2002 році, передбачав створення Касаційного та Апеляційного судів України, суду присяжних. Однак до цього часу ці положення не реалізовані. Кажуть, що вони не потрібні, але ж вони предбачені Конституцією і навіть КПК України.

Не можна не звернути увагу на таку величезну проблему, яка існує в правосудді, - перевантаженість місцевих судів. Сьогодні в деяких районних судах навантаження на одного суддю в місяць більше 100 справ. Зараз велику кількість справ передають від окружних адміністративних судів до місцевих загальних судів. Так, якщо в І півріччі минулого року суди області розглянули 2 894 справи по лінії адміністративного судочинства, то в цьому півріччі вже 14 271 справу.

Уразливим вітчизняне правосуддя робить існуюча, як правило узаконена, залежність суду від інших органів державної влади. Так, у таку залежність суд ставить встановлений порядок організаційного, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності судів, соціально-побутового забезпечення суддів та працівників суду.

Особливо цю залежність ми відчули цього року в питаннях фінансування. Не вистачає коштів на поштові відправлення, папір, диски, ремонт оргтехніки,оплату комунальних послуг приміщень судів і т. д.

На сьогодні більшість судів області залишились без охорони, оскільки Державна судова адміністрація припинила фінансувати оплату роботи охоронців.

Внаслідок непродуманого законодавства голови судів втратили реальні важелі впливу на дисципліну серед суддів, оперативність та якість розгляду справ.

• Як в таких умовах спрацювала судова система області? І скільки взагалі у нас суддів?

- В області існує 24 суди, в яких працюють 130 суддів. 4 суди мають у складі від 12 до 18 суддів, решта від 2 до 6. В апеляційному суді працює 48 суддів.

Головними критеріями оцінки відправлення правосуддя є кількість і питома вага скасованих і змінених судових рішень судом вищої інстанції, наприклад нашим, апеляційним. Скасування чи зміна судового рішення юридично означає його незаконність або необґрунтованість.

В апеляційному порядку упродовж І півріччя було скасовано і змінено 339 рішень по цивільних справах, що становить 2,91 % від загального числа постановлених. Найбільше змін та скасувань судових рішень по цивільних справах мали Деснянський, Ніжинський, Новозаводський, Прилуцький суди.

По кримінальних справах скасовані і змінені вироки стосовно 69 осіб, або 4,55% від числа засуджених. В минулому році цей показник був 6,21%.

Отже, питома вага скасованих чи змінених судових рішень у нашій області є порівняно невеликою.

- Але ж всі розуміють, що якісне і оперативне відправлення правосуддя визначальною мірою залежить від самих суддів, від того, як вони суворо дотримуються вимог закону, присяги та етики поведінки судді. . Статистичні показники громадян мало цікавлять. Вони хочуть бачити у мантії людину честі й совісті, незалежну від влади та політичних амбіцій.

- Дотримання принципів суддівської етики є обов’язком для всіх суддів без винятку. Норми поведінки, які висуваються до суддів, діють не лише в судовому засіданні, а й за його межами. Хоч суддя й наділений владою одноосібно, неприпустимо допускати «панування» влади над людиною замість служіння її інтересам.

Зрозуміло, що негаразди правосуддя є не лише проблемами судової влади. Суд і судді не існують поза системою державної влади, вони не ізольовані. За високого рівня корумпованості суспільства процес втягування окремих суддів у корупційні схеми є неминучим. Зараз спроби внести дисбаланс в систему судової влади стали ледь не нормою. Хоча настправді громадяни зовсім не вважають, що судова система найкорумпованіша. Це, наприклад відображає опитування на чернігівському міському порталі, згідно якого так вважають лише 8,6 відсотків громадян, а першість у цьому ганебному явищі вони віддають чиновникам та працівникам ДАІ. Складається ситуація, коли судді, органи державної влади, правоохоронні органи можуть стати заручниками політиків.

Іншими словами, сьогодні відбувається боротьба за суди. І що найстрашніше – не за формування незалежної гілки влади, а за створення своєрідної підконтрольної структури, яка буде виносити лише «потрібні» рішення.

Протистояти цьому – наш обов’язок. Своєю принциповістю, об’єктивністю, справедливістю, і, передусім, законністю рішень. Альтернативи незалежному і справедливому суду немає.

І тут на перший план виходять питання особистих якостей судді – передусім, його моральності як обов’язкової складової його роботи. Сьогодні для суду важливо знайти людей, які б були високоморальними, незалежними, освіченими та вкрай дисциплінованими. Шлях до цього один: акцентувати увагу на головній проблемі, пов’язаній з конкретною людиною в судочинстві, – її моралі: як ця людина думає, як поводиться, яким є її оточення, що її турбує, яким є її життєвий досвід. Одним словом, треба відповісти на запитання, чи здатна вона бути об’єктивною та неупереджено, чи в змозі протистояти тиску? Якщо відповідь «ні», то діяти рішуче.

- З такими якостями треба народитися, чи їх формує сама професія?

- Реально суддя набуває своєї професії задовго до зайняття ним посади. Його моральні й професійні якості формуються суспільством від самого народження, і особистість відіграє тут не останню роль. Для судді, крім знань, важливими є патріотизм, національна гордість, життєвий досвід, талант у розв’язанні життєвих юридичних конфліктів

Чи завжди замислюється суддя над тим, чи не похитнув він своїм рішенням віру людини в правосуддя, закон і справедливість? Адже його завдання зробити так, аби людина заходила до зали судових засідань з великою повагою, а виходила - незалежно від рішення - з відчуттям торжества справедливості. Як це зробити? Дослухатися совісті!

Престиж професії надзвичайно високий, тому він потребує відповідного наповнення. Не випадково як складові судової реформи розглядаються кардинальна зміна підбору кадрів для судової влади та вдосконалення механізму відповідальності суддів за порушення закону.

- Згідно закону рішення суду, що набрало законної сили , є обов”язковим до виконання. Чому ж как часто громадяни скаржаться, що судовий вердикт не виконується?

- Є така проблема. Вона викликає суспільне занепокоєння, велику кількість скарг. Люди не розуміють причини невиконання судових рішень і вважають, що судові органи винні у їх невиконанні.

Однією з причин цього є невиправдана життям штучна автономність виконавчої служби, що перебуває під керівництвом Міністерства юстиції України, відірваність її від судів, яка в багатьох випадках на свій розсуд приймає рішення – виконувати чи не виконувати.

Доцільно було б поєднати всі питання організаційного забезпечення судової влади і передати виконання судових рішень Судовій адміністрації України.

- Сподіваюсь, що всі, кому покровительствує Феміда, з гідністю нестимуть своє почесне звання судді, створюватимуть умови для розквіту та становлення України як демократичної, правової держави.

- Суддівський корпус області пам”ятає і дотримується одного з головних юридичних принципів: не людина для держави, а держава для людини !

Щиро вітаю всіх колег із професійним святом – Днем працівників суду. Зичу міцного здоров»я, родинного затишку і достатку, творчої енергії у нашій нелегкій справі служіння Закону, нових вагомих здобутків в ім’я правової Української держави.

Олеся Гайдай,

прес-секретар апеляційного суду