«Деснянська правда», 7 червня 2007 року
ЛЮДИ – НЕ ТОВАР!
Нарешті поставлено „крапку” в справі по обвинуваченню групи чернігівців у ряді злочинів стосовно торгівлі людьми. Нещодавно Верховний Суд України в касаційному порядку залишив без змін вирок Апеляційного суду Чернігівської області від 10 листопада 2006 р. щодо Хоменка Ю.М., Сидоренка С.В., Ушакова І.О. та Сучкової В.О. Вони визнані винними в організованих діях, спрямованих на продаж жінок у сексуальне рабство.
„Натхненником” злочину став раніше судимий Юрій Хоменко. Саме він у 2004 році створив злочинну групу, маючи на меті продаж молодих дівчат в Росію та країни Європи для сексуальної експлуатації. Між членами групи існував чіткий розподіл ролей. Зокрема, Вікторія Сучкова та Ігор Ушаков займались пошуком дівчат. Для цього вони відвідували бари та кафе Чернігова, знайомились з привабливими та довірливими представницями слабкої статі та, довідавшись про їх матеріальне становище, пропонували їхати на заробітки за кордон. При цьому злочинці надавали потенційним „сексуальним рабиням” заздалегідь неправдиві дані щодо умов праці та проживання в іноземній країні.
Юрій Хоменко повністю фінансував це вербування. За його кошт проводилось виготовлення закордонних паспортів для дівчат, відправка їх до місця „роботи”. Супроводжувала потенційних повій Сучкова. У Москві, згідно з єдиним злочинним планом та розподілом ролей, дівчат зустрічали інші (не встановлені слідством) особи, влаштовували їх у готелях, купували одяг та їжу. Все це робилось з метою втягнення потерпілих у боргову кабалу для їх подальшої сексуальної експлуатації.
Вікторія Сучкова визнана винною ще й у тому, що протягом 2002 – 2004 років зводила повій, які на неї працювали, з клієнтами. Для цього вона використовувала орендовані квартири Чернігова по вул. Попудренка та 1 Травня як диспетчерські пункти для прийому замовлень про надання сексуальних послуг. З метою оперативної доставки повій до клієнтів, Сучкова користувалась послугами водіїв таксі. Через них, а також через самих повій вона поширювала візитки, в яких рекламувала свою фірму „Досуг”. За годину роботи дівчата отримували 40 грн., решту Сучкова забирала собі. У деяких випадках робота повій в орендованих Сучковою квартирах записувалась на відеоплівку, чим дівчат постійно утримували на „гачку”.
Восени 2004 року Вікторія Сучкова припинила свою злочинну діяльність у зв”язку з її розшуком. Проте їй так і не вдалося уникнути правосуддя. Крім співучасті в злочинній групі, організованій Хоменком, вона відбуватиме строк за звідництво для розпусти з метою наживи. Чотири найближчих роки ця 26-річна жінка проведе за гратами.
Організатор злочину Юрій Хоменко отримав 5 років позбавлення волі, Ігор Ушаков та Сергій Сидоренко – по 3 роки.
До речі, суд першої інстанції (Новозаводський районний) ще у квітні 2006 року виніс виправдувальний вирок Хоменку, Сидоренку, Ушакову та Сучковій в частині їх спільної діяльності. Проте в апеляційному суді під час розгляду скарги прокуратури було доведено, що це була організована злочинна група, діяльність якої кваліфікується ст. 27 ч. 2, 3; ст. 15 ч. 2 та ст. 149 ч. 3 КК України. Юрій Хоменко під час апеляційного розгляду перебував у розшуку, оскільки втік, порушивши вжиті до нього запобіжні заходи. Злочинця затримали вже після проголошення вироку. Отож, черговий канал продажу жінок зо кордон перекрито.
У справі фігурують лише деякі дівчата, ті, яким вдалося уникнути страшного шляху, на який їх штовхали злочинці. Проте скільки їх потрапило таки до пазурів міжнародної секс-індустрії? Чи зможуть вони повернутись додому?..
Прес-служба апеляційного суду.
_03_03.png)
